Драматичні твори

Г о л о с и. Чули.

В строю аплодують.

Пуп. Струнко!

Часник. Так що парад буде приймати товариш Будьонний. Пойняв, Пуп, як треба підтягуватись?

Пуп. Пойняв і прийняв до спольнєнія. Я з них душу витрясу.

Часник. Неправильно. Що ж ти, Пуп, по-старорежим-ному хочеш учити їх?

Пуп. Винуват... Не всю душу, а так, трошки, щоб піт виступив. Воно тоді краще наука йде.

Часник. Це діло інше. В колбуді ми дамо виставу, а перед нею — торжественна часть, на якій виступить товариш Семен Михайлович Будьонний. Всім колгоспникам «Смерть капіталізму» завтра у конвертах розішлють запрошення, без яких ні одна душа в колбуд не пройде. А також запрошення одержать з колгоспу «Тихе життя» Катерина Бунчук і Галя Галушка як найкращі артистки нашого села, що будуть грати. От і все...

Голоси. А чому тільки Галя і Катерина? А ми? Ми теж хочемо.

Часник. Галя і Катерина опредільонні таланти, а таланти треба поважати. Вас же не запрошують, бо ви є разом із своїм головою Галушкою несознательні — ви одмовились будувати з нами колбуд. Внесіть тепер п’ятдесят тисяч карбованців — тоді одержите запрошення і почуєте товариша Будьонного. Все. Можете розходитись.

Пуп. Вільно. Можна покурить, а хто хоче — розійтись.

Г алушка. Ой, уредний, за горло взяв...

Голоси. Товаришу Галушка! Товаришу Галушка! Як же це так? Ми теж хочемо!

Колгоспники обступають Галушку, він зліз на бочку.

Галушка. Громадяни, не хвилюйтесь. В день відкриття колбуду я призначаю весілля дочки моєї Галі з Филимоном Филимоновичем Довгоносиком. На весілля я як старий награждьонний будьоннівець запрошу товариша Будьонного,— він не одмовить, в клубі виступить і прийде до нас неодмінно. На весілля я запрошую всіх колгоспників нашого колгоспу (дуже голосно), вгощаю всіх! Без конвертів...

Часник. От вредний.

Галушка. І в нас скоро буде колбуд. Держава нам збудує, і не будемо витрачати наш колгоспний капітал. Я вже договорився в районі.

Часник. Пуп, перебий його оркестром.

Пуп. Єсть! (Підбіг до оркестру.)

Галушка. І в районі мені сказали, що збудують...

Часник. Пуп, давай!

Пуп махнув рукою, оркестр заграв польку.

Пуп. Хлопці, дівчата... (Грає на трубі, танцює.)

Галушка говорить, його не чути. Повернувся, махає кулаком до Пупа.

Гримить оркестр. Починаються танці.

Завіса.

ДІЯ ДРУГА КАРТИНА І

Місячна ніч. Старі верби схилились над річкою, за ними далеко видно млин. Виходить Довгоносик, він грає на гітарі, співає «Давай пожмем друг другу руки и в дальний путь на долгие года». За ним вийшов Степан.

Степан. Яка хороша ніч!

Довгоносик (співає).

Когда простым и нежным взором

Ласкаешь ты меня, мой друг,

Необычайным цветным узором Земля и небо вспыхивают вдруг...

Степан. Он зоря упала, як покотилась...