Драматичні твори

Огнєв. Знаю, але я скоро збожеволію від цих «незручно». Досить! Втравив нас Горлов у це діло. Давайте з честю виплутаємося самі, це і для нього буде краще. Пишіть наказ, товаришу начальник штабу. Перше...

Входить капітан, начальник зв’язку.

Капітан. Шифровка від командуючого фронтом. (Подав. Вийшов.)

О^нєв читає, кинув на стіл, затріщав олівець у нього в руці, переламаний упав на стіл. Підійшов Орлик, читає мовчки.

Огнєв (швидко вийшов з-за стола, став біля дверей, дивиться на Колоса, крикнув). Ну, що скажеш?

Колос мовчить.

Що скажете? (Пауза.) Та говоріть. (Вирвав шифровку з рук начальника штабу.) Що це таке?

Колос. Пропозиція командуючого фронтом негайно відступити на вихідну позицію. Правда, він питає, чи нема у тебе заперечень, але це лише для проформи. За годину пропозиція стане наказом.

Огнєв. Я не про це питаю, читати вмію.

Колос. Наказ є наказ, і треба пробиватися назад.

Огнєв. Це так. Але, по-перше, це ще не наказ, а пропозиція. По-друге, вона невірна по суті і несе загибель. Пробиватися? Нащо? Де танковий корпус? Він каже, його розтріпали, допомогти не зможе. Неправда, танковий корпус загинув. А зараз виходить, що буде розтріпана і моя армія.

Колос. Пробитися зможемо.

Начальник штабу. Командуючий фронтом хоче виправити становище і вирішив, що кращий вихід — відступити.

Огнєв. До чорта в зуби! Вже круки злітаються. Він послав нас вперед — не вийшло, а тепер іди назад, чого б це не коштувало. А хіба більше нема шляхів? Зламав я оборону ворога кров’ю бійців не для того, щоб пробиватися назад, повертатися. Моя армія буде жити, битись і перемагати. Вона може і зробить це.

Входить капітан.

Капітан. Шифровка від члена військової ради фронту Гайдара з Москви. (Подав.)

Огнєв (читає, радісно). Оце так здорово! Виходить, є ще правда на землі. Москва дозволяє нам діяти за нашим планом, тобто наступати, всупереч плану командуючого фронтом.

Колос. Та ну?

Огнєв. Ось тобі і «та ну». Я попросив товариша Гайдара доповісти у Москві кому слід поруч з планом командуючого і про наш план. Зараз товариш Гайдар повідомляє, що Москва схвалює наш план, про що вже повідомлено командуючого фронтом.

Ко л о с (радісно). Оце добре! Ну, давайте зараз діяти, рубати фашистів так, щоб на небі стало жарко.

Огнєв. Вірно, старий!

КАРТИНА ДРУГА

Біля дороги окоп. Праворуч видно село, білі крони дерев, зрідка хати, а більше чорні руїни, над якими стирчать комини. Поблизу окопу на дорозі стовп з прибитою на ньому дощечкою-показником німецькою мовою. З другого боку села чутно артилерійську канонаду та далекий тріск кулеметів. В окопі сидять сержант Остапенко, сержант Башликов і молодші сержанти Шаяметов, Гомелау-р і. На окопах лежать протитаінкові рушниці.

Гомелаурі. Ох, і мороз сьогодні. Тридцять п’ять є? Остапенко. Може, й є.

Шаяметов. Мороз байдуже, протяг — погано. Дме, як у нас в казахському степу.