Драматичні твори

Дивлюсь я на тебе, дивлюсь, і сум огортає мене...

Вакуленко. А звідки ви знаєте, що у вас талант?

Кандиба. У мене сто двадцять листів з редакцій газет і журналів.

Вакуленко. А що там пишуть?

Кандиба. Всі пишуть, що у мене талант, але бракує поетичної культури, а де її тут взяти, де? Я можу на будь-яке слово вірш чи пісню скласти.

Вакуленко. Невже на всяке слово можете скласти пісню?

Кандиба. От загадайте слово.

Вакуленко. Ну, скажімо «порося».

Кандиба. Порося!.. Для пісні це слово важкувате, але... (Бере акорд.)

Входить Василина.

Василина. День добрий.

Кандиба і Вакуленко. День добрий, Василино.

Василина. Що це за нові порядки наш голова заводить?

Вакуленко. Як то нові?

Василина. В неділю, та ще й так рано, викликає.

Кандиба. Видно, щось трапилось.

Василина. А де ж голова?

Вакуленко. Тихше... Вони ще той... не все видихали... Чуєте, як переживають.

Стогне Романюк.

Голос Романюка (з вікна). Надю... Надіє...

Голос Надії. Що, тату?

Голос Романюка. Ой, голова розривається... Дай мені, доню, пираминдону та чимось його запити...

Василина. Ліки просить. Це його щось дуже взяло... Чи не запалення легенів?

Вакуленко. Тихше...

Голос Романюка. Піди в льох і принеси добрий глек квасу...

Вакуленко. Ясно.

Василина. Що?

Вакуленко. Буде жити. На квас потягнуло.

Виходить з хати Надія, в руках у неї глек.

Надія. День добрий.

Всі. День добрий.

Надія. Тато зараз вийдуть.

Василина. Захворіли Іван Петрович?

Надія. Так.

Василина. А лікар був?

Кандиба. Яка температура?

Надія. Йому не лікар потрібен. Коли б мати жила, вона б йому сьогодні макогоном зміряла температуру... (Пішла.)

Вакуленко. Вчителька, а на рідного батька при людях критику наводить, як малограмотна.

Вийшов з хати Іван Петрович Романюк. Він у новому костюмі. На піджаку ордени Вітчизняної війни \ «Знак пошани» ² та три медалі. На голові фетровий капелюх. Підходить. Всі встають.

Романюк. Не бачу голови сільради.

Кандиба. Я запросив, як ви звеліли.

Василина. Мати скоро будуть.

Романюк (до Василина). А ти чого без ордена? Непорядок. Уряд дав тобі орден, щоб він завжди на твоїх грудях сіяв. Непорядок. Сідайте.

Всі сіли.

Д викликав вас, щоб...

Вертається Надія, поставила перед батьком глек з квасом і пішла

в хату.

Вибачайте, прийму пираминдон. Дуже в голові тріщить. (Відкрив коробочку, взяв таблетку.) Одну чи, може, зразу дві прийняти?

Кандиба. Вам і три не пошкодить.

Вакуленко. Не можна. Він дуже на серце впливає, тільки одну...

Романюк. Так у мене ж не серце болить, а голова. Прийму три. (Прийняв три таблетки і випив глек квасу.) Вчора ввечері приїхала до нас одна важна особа, я розмовляв з нею годин із п’ять — і на дуже високому рівні... Того у мене сьогодні і шевелєніє корпуса.

Кандиба. Хто ж приїхав?

Романюк. Ану, вгадайте!