Драматичні твори

Вітровий. На свіжому повітрі і не помітиш, як піде... Та й бригада моя непитуща. (Сміється.)

Батура. Не п’ють?

Вітровий (починає чистити картоплю). Вчора цілу ніч терзали мене: «Що ж друг не приїхав, а горілка стоїть, ще градуси повтікають». Ледве від них відбився. Оце при-йшлось сховати. Сідай. Ну, давай, щоб не повтікали.

Батура. Хто?

Вітровий. Та градуси ж...

Сідають на перекинутий човен.

(Виймає цигарки.) Закусюй.

Батура взяв. Закурили.

Батура. Сьогодні місяць, як я приїхав до вас.

Вітровий. Невже?

Батура. Місяць, друже мій, а ніби один день.

Вітровий. Це добре.

Батура. Написав у Київ, щоб не чекали на мене до пізньої осені. (Обняв Вітрового.) Чи думали ми, коли лежали, обливаючись кров’ю, що будемо сидіти отак і дивитись на сонце у воді...

В і т р о в и й. Я думав...

Бат ура. А я ні.

Вітровий. Чому?

Батура. Коли ти встав і з гранатами пішов на танк...

Вітровий. Не треба! Не треба згадувати... Серього, ти Надії нічого про мене не говорив?

Батура. Ні, а що?

Вітровий. Вчора була тут. Допитується, коли я з тобою познайомився.

Батура. Не розумію, чому ти не хочеш, щоб вона все знала.

Вітровий. Не хочу.

Батура. Карпе, ти любиш її?

Вітровий мовчить. Пауза.

А Надія?

Вітровий. Не знаю.

Батура. Говорив з нею?

Вітровий хитнув ГОЛОВОЮ.

Чому?

Вітровий. Дивно.

Б а т у р а. Що?

Вітровий. Письменник ти, глибоко бачиш, а такої простої речі не розумієш. Хіба я їй до пари? Сімнадцять років між нами. Це не жарт. Вона вродлива, а я на болотяного чорта став схожий...

Пауза.

Б а т у р а. І ще що?

Вітровий. Вона дуже весела, дзвінка, а я...

Батура. Ну?

Вітровий. Увесь позшиваний... Та й ще єсть причина... (Глянув на Батуру.)

Батура. Яка?

Вітровий. Все зразу не переговориш.

Батура. Що позшиваний, то не біда, аби рубці були добрі, а вони у тебе, видно, міцні, гнав ти човен так, що моторка за тобою не встигла б... А все інше ніякого значення не має, коли єсть любов...

Вітровий. Коли єсть... А коли нема?

Батура. Так спитай. Невже, Карпе, ти боїшся?

Пауза.

Вітровий. Хіба про це питають, Серього?

Пауза.

Батура. Так... Не питають...

Вітровий. Як тобі наш колгосп подобається?

Батура. Все є для того, щоб передовим стати.

Вітровий. Все єсть, та тільки голова наш на передову лінію не хоче йти. Повзе, але не встає. Звик пишатися тим, що він передовий серед відсталих.

Батура. Цікаво. А як же ваш райком партії на це дивиться?

Вітровий. Критикують Романюка, а він кається.

Батура. Треба більше критикувати.

Вітровий. А він буде більше каятися.

Батура. Ну годі... Скажи, Карпе, а чого ти командуєш рибалками, а не справжнім ділом займаєшся?