Двір МТС. Вдалині видно — стоять корпуси під черепицею, за ними — машини, трактори, комбайни... А далі біжать проводи над буйнозеленою плантацією цукрових буряків. Ліворуч у садах — будинки.
На передньому плапі, під старим дубом, па траві і на низеньких лавах сидять трактористи, комбайнери, голови колгоспів, службовії і МТС... За столиком — комбайнер МТС Марченко. Поруч, за другим столиком, стоїть Овчаренко. Він тримає в руках сторінки з лекцією. Коли закінчує читати сторінку, кладе її на столик і, щоб не здув вітер, ставить на неї великий графин з водою. Видно, читає вже довго, бо під графином багато сторінок, а води в ньому мало.
Овчаренко
Марченко. Вибачте, товаришу Овчаренко.
Чути, як хропе Коровай.
Штовхніть його!
Голос з місця. Штовхали, не помагає...
Марченко (
Г о л о с и. Зараз смикнемо.
Всі дивляться на Коровая. Молодий тракторист смикнув за вуса.
Коровай
Марченко. Прошу слухати уважно!
Подув вітер, і дві сторінки доповіді полетіли.
Коровай
Марченко. Закликаю до порядку!.. Продовжуйте, товаришу Овчаренко...
Овчаренко. Вибачте, я трохи затягнув лекцію. Я пропускаю кілька сторінок.
Голосиз місць.
— Нічого, нічого.
— Катай, катай усе...
— Наш директор до третіх півнів говоре...
— Ми звикли...
Марченко. Тихше! Молодь, припиніть двіженіє... Качан, ти куди?..
Качан. Я зараз...
Марченко. Встигнеш, скоро перерва. Сідай!
Овчаренко. Отож, товариші...
Стара жінка. А від якої хвороби оті плями?
Марченко. Питання потім.
Ввійшли Ромодан і Дударик. Вони сіли збоку на колоду.