Драматичні твори

Овчаренко. Товариші ставлять питання цікаві, але вони не мають прямого відношення до моєї лекції. Я закінчую. (Починає читати.) «В своїй капітальній праці товариш Нудник блискуче доводить, що коли людство...»

Марченко. Качан, сідай!

Качан. А чи буде сьогодні перерва?

Марченко. Потерпіть ще трохи. (До Овчаренка.) Прошу.

Ромодан (підходить до Овчаренка). Вибачте, Гавриле Онуфрійовичу. Якраз питання товаришів мають пряме відношення до вашої лекції, бо майбутнє народжується в сучасному житті.

Марченко. А ви хто будете?

Дударик (з піднесенням). Це новий секретар обкому партії Петро Олександрович Ромодан.

Всі встають і гаряче аплодують.

Ромодан. Дуже вас прошу: не вставайте і не аплодуйте. Я ще тут нічого путнього не зробив.

Всі засміялись, а Коровай почав аплодувати. Ромодан дивиться на нього.

Коровай. Вибачте, це я авансом, бо дуже вам бажаю успіху.

Ромодан. Спасибі.

Марченко. Просимо вас сюди, сідайте, будь ласка, в президію...

Чути — під’їхала машина. Усі дивляться в той бік.

Ромодан. Ні, ні... я тут... (Сідає поміж трактористів.)

Марченко. Наш директор, товариш Соха, приїхали.

Чути — гавкає собака, а потім трохи хриплий, але могутній бас директора: «Тарзан, Тарзан, назад! Назад, Тарзан!.. От диявол... Я тобі дам!.. Тарзан!

Щоб ти здох, проклятий!..» Входить Соха.

В руках рушниця, сумка і два кулички.

Соха (здаля). А що це тут робиться?

Марченко. Лекцію слухаємо. Просимо.

Соха. А як же це ви, товаришу Марченко, без мене лекцію почали?

Марченко! Бо ви на качок поїхали...

Соха. A-а... (Дивиться на Ромодана.) А ви з міністерства?

Марченко. Товариш Ромодан, секретар...

Соха. Не може бути? Вибачте, я навіть уявити не міг, що ви до нас приїдете. (Вітається.) Ми дуже раді... дуже! Що⁴ ж не подзвонили? Не попередили?

Ромодан. Не хотів вам перебивати полювання...

Соха. Та яке тут полювання! Не було льоту зовсім. (До Марченка.) Давно почали?

Марченко. Години три тому...

Соха. Так що ж, товаришу Ромодан, підемо до мене, поговоримо... А ви продовжуйте.

Ромодан. До вас тут питання є.

Соха. У кого?

Р о м о д а н. У товаришів.

Соха (звертається до всіх крижаним голосом). Ну, ну, давайте. Хто мені питання ставить?..

Тиша, ніхто не відповідає.

Нема питань? Нема!..

Ромодан. Тоді у мене є. Скажіть, товаришу Соха, ваша МТС за врожай відповідає?

Соха. Цілком і повністю!..

Ромодан. Товаришу Дударик, який у вас був урожай озимої пшениці?

. Дударик. Десять центнерів з гектара. А цей рік дев’ять.

Ромодан (до Коровая). А у вас?

Коровай. Одинадцять, а цей рік — дванадцять...

Соха. А, так це ви, голубчики, скаржитесь?! Тоді мені ясно... Товаришу Вишневий, яка у вас пшеничка?

Вишневий. Двадцять три центнери.

Соха. А у вас, товаришу Скиба?

Скиба. Двадцять п’ять.

Соха. Чули, товаришу Дударик?..