Драматичні твори

Нема... Мабуть, десь у парку гуляє. (Сів коло Терещенка.)

Терещенко. Одна щука на живець — хіба це ловля?.. (Витягнув з кошика щуку, поклав на стілг)

Дремлюга. А щука добра!..

Терещенко. Що з тобою, Гордію? Не п’єш, а настрій — ніби поховав друга...

Дремлюга. Не друга, себе ховаю... Здається, моя пора пройшла...

Терещенко. Що ти, Гордію. Ти — орел, а орли ніколи не старіють.

Дремлюга. Не кричи, Федю.

Терещенко. Вибачай. Ех, скажу я тобі одне, Гордію... У мене теж у серці казна-що робиться... Не розумію я, не розумію, що навколо нас твориться...

Дремлюга. Може, спати підеш? Ти багато столичної смикнув...

Терещенко. Горілка тепер мене не бере. Душа болить... Нудно жити стало. Нудно!..

Дремлюга. Чому?

Терещенко. Ми з тобою не перший рік і в партії, і на керівній роботі... Я знав одне: держу лінію на тебе — і все в порядку. А тепер що?..

Дремлюга. А що?

Терещенко. От приїхав Ромодан з Пленуму. Про що він на активі говорив?.. Кукурудза, квадрати, гнізда... Все для людини... Все для людини!.. А для комунізму що?..— я питаю! Якою скукою віяло від кожного слова його доповіді!..

Дремлюга. А актив йому аплодував та ще й як!..

Терещенко. А чому? Поплив за течією, в хвості активу... Хіба це лінія? Ти знаєш, Гордію, я ніколи підлабузником не був, ми старі друзі, не один пуд солі з’їли... Але коли ти раніше виходив на трибуну, то як усі хвилювались! Аж голови в плечі втягували... Так відчували твій авторитет!.. А тепер кожен сидить, як хоче, і меле, що хоче... Ніхто нікого не боїться. Я питаю: де ж тут партійна дисципліна?..

Дремлюга. Нічого,.. Пошумлять, погаласують, а потім усе стане на своє місце.

Терещенко. Де видано, щоб секретар обкому так неприпустимо гостро говорив про голову облвиконкому?.. Та коли на самій горі таке почалось, то яку ж тоді мені лінію тримати?.. На кого?..

Дремлюга. Он Ромодан... Федю, візьми вудки і йди, я поговорю з ним...

Терещенко. Образив він тебе... друже.

Дремлюга. Іди, іди...

Терещенко взяв вудки, щуку, іде.

Йому назустріч виходить Ромодан.

Терещенко. Здрастуйте, Петре Олександровичу! Як ваше здоров’ячко?..

Ромодан. Дякую, добре. А ваше як?

Терещенко. Я — як старий дуб: ніякі вітри мене не беруть...

Ромодан. Не зарікайтесь. Бувають такі бурі, що і старі дуби з коренем летять... (Повернувся і йде до Дремлюги.) Як улов сьогодні?

Терещенко. Не було кльову.

Терещенко виходить.

Ромодан сів біля Дремлюги.

Пауза

Дремлюга. Душно сьогодні.

Ромодан. Душно...

Дремлюга. Навколо мигає, мабуть, гроза буде...

Ромодан. Мабуть, буде...

Дремлюга. Я вам удень послав зведення... Одержали?

Ромодан. Одержав.

Дремлюга. Читали?