Драматичні твори

Дремлюга (встав). Не поспішайте. Не таке я бачив... (Пішов.)

Йому назустріч входить Самосад.

Самосад. Клювало?

Дремлюга мовчки йде до своєї дачі.

(Услід.) Не клюнуло... Перед грозою не клює, тільки старі соми наверх вилазять... Здрастуйте, Петре Олександровичу...

Ромодан. Здрастуйте, Охріме Охрімовичу.

Самосад. Видужуєте?

Ромодан. Видужав.

Самосад. Е, бачу, не зовсім... У мене є такі авторитетні ліки, спеціально для вас приготував... Усяку хворобу зразу знімають. Тільки треба їх приймати точно за моїм рецептом.

Ромодан. Що за ліки?

Самосад. Народні. (Підійшов до липи, засунув руку в дупло, виймає пляшку і дві кварти.)

Ромодан. Горілка?

Самосад. Боже спаси! Настойка, одні лісові квіти... Понюхайте.

Ромодан (нюхає). Який чудесний аромат! А крім квітів, що там?

Самосад. Випийте, тоді зрозумієте. (Наливає Ромо-дану і собі.) Ці ліки приймати треба так: випили — і порожньою квартою потріть те місце, що болить. І так разів вісім коли зробите, зразу всі болі проходять. Починайте.

Ромодан. Мені незручно — ви мене вже вдруге частуєте.

Самосад. Які можуть бути між нами рахунки? Ви — секретар, я — тракторист, але принцип у нас один: збільшуй врожай, піднімай тваринництво... Хіба не так?

Ромодан. Так. Але ви ж тут працюєте...

Самосад. Працював. А завтра вранці їду в рідне село, на старе місце — в МТС, трактористом. Я жінці сказав учора: збирай речі, раз партія кличе — Самосад мусить бути в строю. Жінка відмовилась, каже: ти ж безпартійний, нам і тут добре жити... Тоді я їй таку авторитетну відповідь дав, що вона не тільки речі зібрала, а ще й цілу ніч мене перепрошувала...

Ромодан. Погодилась їхати з вами?

Самосад. А який же я був би рівноправний чоловік, щоб мене жінка не слухала? Пішки піде... З села мені написали, що там робиться...

Ромодан. Що?

Самосад. А хіба ви не читали рішення Пленуму?.. (Витягає книжку з кишені.) Ви знаете, яка в них сила?! Це майже Сталінград ²¹. Заявляю авторитетно! Врожай не на око тепер будуть оцінювати. Та й взагалі там так усе підведено, що тепер діло тільки за нами... Ваше здоров’я! (Цокнувся.)

Ромодан. Будьмо^ (Випив.) Ого! Фу!.. Дух забило!.. Самосад. Тріть, швидше груди тріть! Пройде... Ромодан (потер). Ні, більше я пити не буду. Самосад. А може?..

Ромодан. Ні. А здорово ви рішення Пленуму прочитали!

Самосад. А ми завжди читаємо не тільки те, що написано, а більше шукаємо, що там за словами стоїть, яке життя... (Встав.) Дозвольте з вами попрощатись.

Ромодан теж встав.

Бажаю вам здоров’я, сили і запевняю вас авторитетно, як знайомого, друга, секретаря, що тракторист Самосад не підвів у війну, не підведе і тепер...