Драматичні твори

⁷ Мольтке (молодший) Гельмут Йоганн Людвіг (1848—1916) — німецький генерал. З 1906 по 1914 р. був начальником генштабу і фактичним головнокомандуючим німецькою армією на початку першої світової війни, а після поразки у Марнській битві був усунутий від керівництва.

⁸ Чапаев Василь Іванович (1887—1919)—герой громадянської війни, талановитий командир Червоної Армії, виходець з бідної селянської ррдини. Після Жовтневої революції вів боротьбу з куркульськими повстаннями у Заволжі, з білокозаками, білогвардійськими військами Колчака у вирішальних операціях під Бузулуком, Бугульмою, Уфою, Уральськом.

5 вересня 1919 р. загинув у бою біля с. Лбищенська (нині Чапаєво).

Багратіон Петро Іванович (1765—1812) —видатний російський полководець, герой Вітчизняної війни 1812 p., учасник війни проти Туреччини, Швеції, Франції, італійського та швейцарського походів Суворова. У Бородінській битві керував діями військ лівого флангу на одній із найвідповідальніших позицій — Семенівських флешах, де був смертельно поранений.

¹⁰ «Отвори потихоньку калитку...» — рядок із старовинного російського романсу «Калитка».

¹¹ «Смело, товарищи, в н о г у...» — популярна революційна пісня Л. Радика, музична обробка В. Белого.

¹² ...труба і є р и х о и с ь к а...— вираз біблійного походження. Після виходу з. єгипетського полону іудеї на шляху в Палестину обложили місто Іерихон. Зруйнувати велетенські укріплення міста не було можливості, та від звуку свйщенних труб ієрихонські мури впали самі. Вираз вживається у значенні: оглушливий звук, гучний голос.

¹³ Дивізія СС — особливі війська служби охорони у гітлерівській Німеччині, якими керував рейхсфюрер СС Гімлер.

¹⁴ Александр Македонський (356—323 до н.е.) — цар Македонії, держави на Балкапському півострові, який правив у 336—323 pp. до н. е. Продовжуючи завойовницьку політику свого батька Філіипа II, що підкорив Своєму впливові усю Грецію, Александр уславився походами у Персію і утворив на завойованих землях величезну монархію. Держава; створена внаслідок завоювань і позбавлена міцного внутрішнього зв’язку, розпалася відразу після його смерті.

МАКАР ДІБРОВА П'єса на З дії, 4 картини

Вперше надруковано у вид.: Корнійчук О. Макар Діброва. К., 1948. Того ж року вийшло російське окреме видання. Написано 1947 р. Задум виник у результаті перебування О. Корнійчука в Донбасі, коли гостро стояло питання про відбудову зруйнованих під час війни шахт і підвищення вуглевидобутку.

В архіві письменника збереглися чорнові автографи першого варіанта п’єси, нотатки й начерки, чернетки першої та другої дій п’єси (ф. 435, № 97, 98, 99), що датуються 1947—1948 pp., а також чотири машинописних варіанти твору з рукописними вставками і правками (ф. 435, № 93—96)г, машинопис перекладу російською мовою з авторськими правками (ф. 435, № 100—103), які засвідчують тривалу роботу над удосконаленням п’єси. Поступово скорочується кількість дійових осіб, уточнюється прізвище головного героя (Горновий, Гордієнко, в четвертому варіанті — Діброва), тривалий час залишається робоча назва драми «Прості люди». Саме так називався твір у газетних інформаціях кінця 1947 p., під такою назвою готувалися й перші спектаклі: в Одеському театрі ім. Жовтневої революції (квітень 1948), Київському театрі ім. І. Франка, в Московському ім. Є. Вахтангова. Ім’я головного героя вперше було винесено до заголовка п’єси у статті газети «Известия» 1 травня 1948 р. («Макар Дубрава» в театре Вахтангова»), і відтодітвір існує під цією назвою. Постановку п’єси у Москві здійснив режисер І. Раппопорт, художник В. Риндін, у головній «ролі виступив М. Державні.

Незабаром, 12 червня, відбулася, прем’єра спектаклю «Макар Діброва» і в театрі ім. І. Франка (режисери Г. Юра і Б. Норд, художнє оформлення А. Петрицького). Створений народним артистом СРСР А. Бучмою образ Макара Діброви став великим досягненням театрального мистецтва, класичним його втіленням. П’єсу ставили усі провідні театри України, йшла вона й на сценах театрів союзних республік та за рубежем: у Польщі, Чехословаччині, Болгарії, Румунії, НДР, Албанії, Угорщині. Високо оцінювала цей твір критика.

1949 р. О. Корнійчук створив на основі п’єси кіносценарій під назвою «Звезды», який вперше надруковано у вид.: Корнійчук О. Зібр. творів. У 5-ти т., т. З, с. 311—366.

П’єса відзначена Державною премією СРСР другого ступеня (1948);

1949 р. лауреатом Державної премії став і колектив театру їм. І. Франка за втілення її на сцені. 1961 р на кіностудії ім. О. Довженка за п’єсою «Макар Діброва» знято однойменний фільм-спектакль.

Подається за вид.: Корнійчук О. Зібр. творів. У 5-ти т., т. З, с. 49—97