Драматичні твори

Командир флагмана. Але тут від них можна сподіватися чого завгодно. Почнуть мітингувати і можуть із злості пустить на дно кораблі, тоді опинитесь усі поза законом, і не побачити вам дітей, батьків своїх ніколи.

1-йкомендор. Ми ніяких мітингів не допустимо, а коли й буде він, то для них останній.

2-й комендор. Цієї ночі ми попередили всіх: хто хоче бачити свій рідний край, хто хоче бачити, щоб вільна Україна мала флот, той мусить виконувати тільки ваші накази, адмірале.

Адмірал. Для мене ваша воля, воля революційних моряків,— закон.

Входять Стрижень і б а л т і є ц ь.

1-й комендор. Вже йдуть агітувати...

Стрижень (підійшовши до адмірала). За десять хвилин почнеться мітинг. Делегати кораблів з’їхались усі. Ми хочемо з вами говорити в останній раз і просимо зійти вниз, до комітету.

1-йкомендор. А чого їм ходити туди, можете сказати нам...

Виходять знову два кочегари — Фрегат і Паллада. Клоччям витирають голі руки.

Стрижень. Вам буде сказано на мітингу.

2-й комендор. Ми повернемось назад без мітингів, дорогу знайдемо і без вас.

1-й комендор. Доволі язиком тріпать.

3-й комендор. Чули...

Адмірал. Ви замість мітингу подумайте на комітеті, чи варто вам при такій ситуації повертатися назад. За годину буде пізно. Я дам наказ без мітингу підняти пари і вийти в море.

Балтієць. А може, вам краще, адмірале, до мітингу ще залишити флагман?

2-й комендор. Ти тут не кричи і закони нам на встановлюй, це тобі не Балтика, а Чорноморський флот.

1-й комендор. Наш флот!

Фрегат (крикнув до комендора). Ей, ти... ошибка природи, закрий піддувало, а то я тобі цією нєжною рукою закрию так, що кранці лопнуть.

Паллада. І на всю жизнь кусать не буде чим.

Адмірал. Я забороняю мітинг. Пропоную виконувати мій наказ.

Балтієць. Ми відміняємо ваші накази.

Стрижень (до Фрегата). Одкривай сирену на мітинг.

Фрегат. Єсть, товаришу Стрижень! Я одкрию сирену так, що аж на сонці буде чути.

Пал л ада (до комендорів). А вам совєтуєм спустити катерок, бо чувствує душа моя, що після мітингу вам доведеться від нас піти на льогком катері... у порт...

Фрегат вийшов.

Адмірал. Вас примусять чорноморці слухати мої накази. Скликати мітинг. Він буде для вас останній. (Пішов, за ним комендори.)

Стрижень. Зуби показав... сволоч...

Паллада. Фрегат може вибити, ручаюсь...

Підійшов комітетчик до Стрижня.

Комітетчик. Товаришу Стрижень! Кочегари озброєні всі.

Стрижень. Оточити бойову рубку. Приготувати гранати.

Комітетчик. Єсть!

Загула сирена. Все більше й більше мчить на палубу моряків, комітетчики стають коло Стрижня, групи збоку. Входять адмірал, офіцери, самостійники-комендори. Стихла сирена. Велика напружена

пауза.