Драматичні твори

За ними йдуть підводні човни, крейсер «Гебен», транспорта... Вони заберуть нас, щоб потім з цих гармат розстрілювати революцію. Ультиматум примусив уряд дати такий наказ, але хто з вас наважиться повернутися назад?

Шум пропелерів сильніше. Знову грізно пройшли тіні гідропланів по палубі.

Треба топити бойові кораблі і йти на допомогу революції. Комендори. Назад!

— Додому!

— Назад повертатись!

Адмірал. Струнко! Слухать наказ. Піднять пари. Курс вест.

Командир флагмана. На місця!

Комендори. На місця!

— На місця!

Вийшов уперед Фрегат.

Фрегат (до адмірала). Чого ж ти стоїш? Ось тобі наш струмент. (Кинув у нього клоччя.) Качай сам у кочегарку і піднімай пари.

Паллада (до комендорів). А ви скидайте штани, робіть з них паруси і дуйте один одному, бо в нього (показує на адмірала) кишка тонка підняти пари.

1-й комендор (вихопив маузер). A-а... Припекло Москві, припече і вам.

Фрегат (вихопив маузер). Братва!..

Ощерені маузерами, гвинтівками, бомбами, стали комітетчики проти озброєних самостійників. Велика пауза. Гудуть гідроплани. Виходить з речами Г айдай. Іде, опустивши голову, ні на кого не дивиться, покидає корабель.

Повільно проходить поміж супротивників.

Стрижень. Гайдаю...

Гайдай став, підняв голову, схвильовано обвів усіх поглядом.

В такий момент ідеш на берег... (Велика пауза.) Чого ж мовчиш?..

Г айдай. Куди іду?.. Хіба я знаю, куди йти?.. Де берег мій?.. Тепер його нема. У порох розлетілось все. Скажіть мені, товариші, куди йти?.. В якій крові втопить страшну провину перед вами?.. В які моря, степи і гори йти, щоб право мав я повернутися до вас?.. Щоб силу мав я одрубати в собі важкий тягар, що душить, смокче серце і розриває мозок?.. Скажіть, товариші, хоч слово... Єдине слово... То буде берег мій, і я пройду до нього... (Велика пауза.) Ви мовчите... Я розумію вас... Стоп, Гайдаю... Стоп... (Кинув сумкою об палубу.) Нікуди я не піду. Нема доріг мені. Все ясно. Від себе не втечеш нікуди. Не втечеш, Гайдаю... Я прошу вас, товариші, в ім’я минулого, в ім’я боїв минулих, де йшов я гордо з вами під свист шрапнелі, гуркіт бомб... Я чув накази партії тоді, і з смерті легко я життя творив майбутніх днів... Я прошу розстріляти мене... Розстріляти тут... Піду я з кораблем на дно, і море змиє мою тяжку провину перед вами... Розстріляйте...

Велика пауза.

Стрижень. Втікать від себе — так боягузи роблять. Треба силу знайти, щоб відірвать живе від мертвого. (Пауза. Змінивши тон.) Мінере Гайдаю, струнко, мінере Гайдаю! На місце, до мінного апарата. Приготувати міну на есмінець «Стремительный», що перший піде на дно.

Гайдай (довго стоїть, схвильовано дивиться). Міну на есмінець «Стремительный»... Корабель мій... Перший на дно...

Балтієць. Мінере Гайдаю, команду раз дають і більше не повторюють.