Феєрія для іншого разу

Забагато дивився… були б узяли штурмом вітряк, жбурнули б Жуляку в атмосферу, і всьому кінець! турніру мін, бомб, лютих літаків! і перекинутим церквам! Не наважилися! були мляві!.. драма втрачених нагод…

О, любий, коханий, тобі присягаюсь

…

Знову! під столом! з-під столу! скажете, в мене тонкий слух… не хизуюся, але це так!.. Наголошую: це не в голові в мене, це з-під столу! справді співачка! але хто? хто?

У метро хочу! не співачки! бігом у метро! станція «Абес»! нумо! Лілі!.. доки буфет усіх не подушив! доки будинки не звіяло, не понесло!.. доки вони не заступили огляд, що ми нічого не побачимо! на «Абес»! на «Абес»! я трохи посплю на «Абес»!.. годинку… дві… і потім мерщій!.. Безон! у путь! як вони там у Безоні?.. без лікаря? у них точно немає лікаря! усі згоріли загинули! що на Безон поскидали? я бачив! удесятеро більше! лиш вогняний обшир аж до Сартрувіля… заводи? вогні червоні сині зелені… а вілли? безліч вогників… від б'єфу до б'єфу!.. великий закрут Сени, мости, баржі вдовж берега, буксири… їхня стратегія! вони сказали! проревли! на всіх хвилях! від Томська до Кемпера й Фіністера… від Лібревілля до Едінбурґу! що вони все зітруть на порох! це не дивина! це метод, серйозна справа, ефективність… і їм до лампочки мій сон! Летять додому, щоб поспати! он дивіться, як поспішають, аж свистить! над вирвами не баряться! прожогом шпаркою вервечкою!.. London Street! ескадра за ескадрою!.. усе гримить! плювати їм, що я не спав, на мій обов'язок і стан! що не лишилося в Безоні лікарів, вони їх всіх обвуглили!.. що я назавтра буду такий порубаний, не зможу рухатися, ногами совати, а де вже хворих лікувати, так це не їхній клопіт, джентльмени! бомблять, палять і бувайте!.. не сплю вже тиждень… а ще стриманий… чемний… не сплю не те що тиждень, з листопада 1915-го не сплю… відтоді, як дали медаль… «Відвага. Обов'язок»… Відвага — це вже ніколи не спати… і фаховий обов'язок на додачу! тривога? тривога? у мене завжди тривога!.. щонайменше! не тільки Небеса! не кажу всього! не тільки єроплани! армійські корпуси! не тільки Небеса! є море! надпливають неймовірні панцерники, де повно війська! кінець повітряним коридам! висадка! масова! уже оголосили!

— Вони звільняють пляжі! вони звільняють пляжі!

Кричу їм, щоб вони нарешті порозплутувалися, повиборсувалися з купи, боягузи!

О, любий, коханий, тобі присягаююууусь…

Уся відповідь!.. співачки! співачки? чим вона там дише?.. наспівує… не може до ладу вдихнути…

Тра… ля! тра ля!.. тра ля!

Покинути все… покинути… хай їм усячина… але Бебер?..

Няяяяв! бррруммм! няявв!

Але з'являються літаки, а не Бербер! вони виринають з Коленкурської долини… а не кіт!.. зображую вам усе, я попереджав… літаки повертають на вітряк… кружляють навколо Жюля… В'юууу!.. шугають! мчать!.. на Сакре-Кер! London!.. грім моторів слідом… описував уже сотні разів… та треба тисячу разів, щоб ви запам'ятали, щоб відчули хоч трохи, як ми сіпалися, тремтіли!.. чиркають об наш дах! ще волосинка!.. у них маршрут!.. а ще струси від бомб… бо вони скидають усе, що мають! у долину Маркаде! а по них зенітки!.. десять… двадцять… тридцять… скільки є… лящать!.. гримлять!..

А дама собі про любого-коханого, а товстун собі хропе!.. і Дельфіна не вгаває зі своїм «Сиди!»…

Бо направду безжальне життяяаа!..

— Фальшує! фальшує! кричу: вона фальшує!

Я не співак, але слух маю!

— Mi-бемоль! мі-бемоль, шановна пані!

Сам співаю в тон… я цю пісню знаю, ще б пак!

Нещасні ми, нещасні!..

Немає гарнішої мелодії у світі!..

І всім серцем кохаю тебе!..

Бомби чи не бомби, не можу змиритися!.. отак понівечити пісню! треба просто мі!

О, любий, коханий, тобі присягаююууусь…

Починаю спочатку! Усе їй співаю спочатку!

— Фердінане, Бебер! Бебер!

Знов урвала! як не Жюлем, то котом! от вам жінки: аби вас урвати!

— Бебер! Бебер!..

Не хоче ховатися в метро, ризикувати, що воно завалиться, хоче шукати Бебера в мансарді!.. відважніша, ніж я!.. я сміливий, однак, я сміливий! це доведено, що я сміливий!.. але в неї безрозсудна відвага!.. вона довго не думає… тільки каже: я йду!.. і йде!

— Ти Жюля не бачиш?

Нехай подивиться на Жюля! Але плювати їй на Жюля, що їй Жюль! усе заради Бебера! лише заради Бебера! А на Жюля цікаво глянути… учепився в поручень… силкується підтягнутися… щоб виглядати більшим… височіти!.. тягнеться… тяжко, коли у візку!.. силою рук!.. ах, а ще грати на флюгельгорні!.. тягне за шнурок… підносить його до вуст!.. хоче заграти!.. хоче… хоче!.. не може!.. хоче сплюнути… та нічим!.. повертається до нас…

— Фердінане! Фердінане!

Мене гукає, я певен… підносить ліктя… дає знак: спрага! спрага! пальцем показує! промочити б горло!.. показує на флюгельгорн… не може грати!.. несила! пересохло! дере! пити!

— Гей, Карабосе! гей, кролику у винному соусі! гей, сала шматок! стрибай! Мене розжалити хочеш? брррум!..