Коли переконалися після двадцяти допитів і десятьох місяців тюрми в одиночці, що я не продавав ні Альп, ні Ейфелевої вежі, ні пагорба Сен-Валер'єн, не вбивав дітей, не виробляв, ні чхального газу: «На вулицю! гукнули вони їй, дівулю! Ідіть і хоч повісьтесь!»
Уявіть собі мої переживання!.. Що робиться! Що їй робити?.. ніхто не розмовляє, не запрошує… одна в усьому світі, от і все… у всьому світі!.. а я за ґратами!.. На ній прокляття!.. Як і на мені!.. законний чоловік… у мерії 16-го району, зі свідками і все таке!.. а я мріяв про оперету! скажіть-но! все погано!.. Ледве знайшла кімнатку у мансарді… У Бебера кашель, у неї кашель… чекає вівторка, дня побачень… приходить із Бебером… сім хвилин… Бебер у сумці… Він не повинен і поворушитись!.. повна нерухомість… сторожа назирці… і потім, заборона говорити по-французькому, тобто мені й Арлетті!.. тільки англійською!.. французькою не можна!.. Ми по-англійському?.. Та вона від народження француженка-француженка-француженка, народжена на вулиці Сен-Луї-ан-л'Іль!.. я на Рамп-дю-Пон, 11 у Курбевуа!.. Бебер у «Самарітені»! примушувати нас до англійської!.. мене жахають іноземні мови!.. нещирі й калічні шварготіння!.. Тотальне приниження! Нас, уродженців Паризької округи, як нікого!..
Монмартр, нехай!.. але англійська мова!.. По-перше, Арлетта не говорить англійською!.. ну, може, два-три слова… мене просто верне від цього сюкання-зюкання-слинобризкання! Такий мій стан!.. який говориться! Тільки дворушники говорять англійською й німецькою, китайською, чортзнаякойською і, звісно ж, фільмівською!.. Голівуйською!.. чому не балданською?.. Отож ми розмовляємо на мигах… Ба, Арлетта володіє мигами, на щастя!.. танцівниці справжні, природжені, вони мов хвилі, так би мовити!.. не тільки з плоті, рожевості, піруетності!.. а ще руки, пальці… ви ж розумієте!.. Стає в пригоді у лиху годину… поза словами! вже без слів! тільки руки! пальці… жест, грація… і все… Квіт єства… І ваше серце стукотить, ви оживаєте!.. Глухий? Безсловесний? У кайданах? Тоді… Вас порятує танцівниця! Доказ!.. Тисяча доказів!.. і послань! чи, може, ви непрозорий?.. ворожий до флюїдів… вам краще вити, як божевільному з чотирнадцятої… і грюк! у мою стінку? Бо навкруги всі завивальники!.. і завивальниці!.. Ви, мабуть, теж?.. А от я не вию!.. я гавкаю!.. Кажу вам! і тільки тоді, про що ви знаєте! Бо без «гав-гав» не мав би промивання! Я імітую псів на свій манер! І я ж казав: тоді всі на ногах! вся псарня, вся сторожа!.. на всю висоту вежі! П'ять маршів!.. і ураган сюрчків!.. біжать по сходах, спотикаються і шкереберть… і вже внизу всі падають у купу! сторожа й пси! Що за звуки? «Гав! Гав!» Алярм! Сирени довкруги, вали! і аж до залізниці!.. до пожежної команди… швидкої допомоги… дзвонів кладовища…
О, та я вас розважаю… але час не жде! Лихо старить чоловіка… воно його вбиває… Не хочу вмерти, не здобувши вілли!.. мій розум, звісно, похитнувся, але не патріотичні почуття! ні поклик Відбудови… «Кубло»!.. Сен-Мало-і-Плюскіт-Хвиль!.. отож, чи не так! До біса витребеньки! всі до праці! я вас зневолюю! Ви зробите мені шалену рекламу!