GAME-OVER

_{Оріг нарешті звільнився від каструлі й скинув макарони з волосся й вух.}

_{- Ах, виродки! Ви мене пам’ятатимете!}

_{Він різко повернувся й пішов, на ходу струшуючи макарони. Глюки затупотіли за ним. Тільки зачинилися двері за останнім, Рик перестав сміятися й підскочив до стола, жестом запросивши приєднатися. Сміх стих.}

_{- Це, звичайно, смішно, але дарма ти так! Звідки ти знаєш, навіщо приходив Оріг? А тепер він точно мститиметься!}

_{Говорячи це, Рик розсипав на столі сіль і взяв у руки виделку. — Зберегти взуття! — написав він. — Гума!}

_{Усі закивали головами. Збереження гумового взуття, яке захищає від ударів батога Голосу, у цій ситуації ставало завданням номер один.}

_{Раптом відкрилися двері й зайшло кілька глюків, один з них ніс сумку.}

_{Байт, на погонах якого жовтіли золоті собачки, скомандував:}

_{- Перевзутися! Швидко!}

_{Глюк висипав із сумки чотири пари високих черевиків з товстими підошвами й поруч кинув розкриту сумку.}

_{Ще один глюк підійшов до столів і зібрав з них сільнички.}

_{Шана, щоб перевзутися, зайшла за перегородку. За кілька хвилин вона вийшла, а в руці несла… дві верхні частини від кросівок. Підошви були обрізані! Проходячи мимо Рикпета, вона непомітно кинула йому на ліжко пузатий червоний ножик з білим хрестиком на боці. Рикпет миттєво все зрозумів. Він тихо кашлянув, привертаючи увагу друзів. Кадим посміхнувся, а Васла зосереджено кивнув головою. За кілька хвилин усі були взуті у величезні, але зручні черевики, а в сумці глюки забрали чотири пари верхів від кросівок.}

_{- Глюк, це… він скрізь глюк, — глибокодумно сказав Васла, — розуму в нього, як у це… як його… у підошви.}

_{Рикпет підійшов до столу, акуратно згріб у купку розсипану перед приходом незваних гостей сіль і завертів головою, шукаючи, куди б її пересипати. Потім узяв хліб, відокремив м’якуш від шкуринки, виліпив якусь подобу сільнички і зсипав туди сіль. Закінчивши цю нехитру операцію, підійшов до вмивальника. Тонкий струмок холодної води полився йому в долоні.}

_{- Бісові віники! — дивлячись на воду, вигукнув він. — Як, виявляється, все просто!}

_{- Ти про що? — зацікавилися друзі.}

_{Рикпет одним стрибком підскочив до столу й розсипав недавно так ретельно зібрану сіль. На ній написав:}

_{«Електрика», — і широким жестом показав на грибки й кабелі, які тяглися до них. Друзі кивнули головами. Рик розрівняв сіль і написав друге слово:}

_{«Вода», — і переможно подивився на друзів.}

_{- І? — запитала Шана.}

_{Рик нетерпляче тупнув ногою, сердитий на нездогадливість товаришів.}

_{«Замикання!» — написав він на білій солі. Подумав і додав: «Нокаут!»}