GAME-OVER

_{- Які перепади? Яка напруга? Гіреє, я вибачив тобі минулі фокуси із заекранниками тільки з однієї причини: мені сподобалася оригінальність рішення щодо переміщення фізичного тіла у віртуальному просторі. Але якщо ти знову до цього повернулася… Бути тобі розкладеній на цифру!}

_{- Це був стрибок напруги і нічого більше!}

_{- Ну добре, добре… — примирливо сказав Процесор. — Стрибок — так стрибок, тільки постарайся, щоб таких стрибків більше не було.}

_{- За це можете не турбуватися, не буде!}

_{- Добренько… — екран з Великим Процесором почав світлішати й зник.}

_{- Голосе!}

_{- Я тут, пані.}

_{- Взуття в цих… забрали?}

_{- Забрали, пані.}

_{- Охороняють їх добре?}

_{- Очей не спускають.}

_{- Я не дуже довіряю глюкам. Глюк - він і є глюк, що з нього візьмеш? Цифра без мізків! А ці дітлахи зовсім недурні. Так і чекай від них якоїсь капості. Ось що, виклич до мене Оріга.}

_{За кілька хвилин до кабінету Гіреї нечутно зайшов колишній простий заекранник, а нині мегабайт Оріг.}

_{- Орігу, ким ти був іще півроку тому?}

_{- Ніким, пані.}

_{- А хто ти тепер?}

_{- Мегабайт, пані.}

_{- Чи задоволений ти життям у моїй державі? Чи всього тобі досить?}

_{- Влади ніколи не буває досить, пані.}

_{Гірея замислилася: «Так можуть думати тільки люди. Це небезпечні думки. Якщо він так думатиме, то рано чи пізно захоче зайняти моє місце. Ну що ж, врахуємо», — але вголос сказала зовсім інше:}

_{- Орігу, ти знаєш, що твої колишні друзі поставили мою державу на край загибелі. Я сподіваюся, ти розумієш, якщо моя держава розвалиться, тебе викинуть додому, як паршиве щеня. Ти цього хочеш?}

_{- Ні, пані.}

_{- Тоді йди й організуй охорону Рикпета і його супутників. Якщо вони перехитрують нас, тобі доведеться повернутися додому. Я тебе не лякаю, просто Великий Процесор усе це, — Гірея зробила широкий жест, — розкладе на цифру. А без мене ти тут нікому не потрібен. Ти все зрозумів?}

_{- Так, пані.}

_{- Ти маєш бути розумним, як п’ять комп’ютерів, разом узятих. Розумним та обережним. Іди. І якщо все вийде, як я замислила, бути тобі гігабайтом, це я тобі обіцяю. А влади, як ти говориш, ніколи не буває багато.}

_{- Так, пані.}

_{Оріг повернувся й вийшов.}

_{- Ну, цей очі з них не спустить, цей жадібний. Але за ним теж простежити не завадить.}