GAME-OVER

_{- Не повіриш! Ми разом з ним це… зайшли в ліфт, це в тебе в під’їзді. А потім стояли на зупинці, тут, у тебе… унизу… Автобус ногу переїхав, а він… ну… хоч би хни. Я в автобус піднявся, і він за мною… позаду, і цією ногою, як цією… ластою шльопає. Ну, я наче цей… зразковий, місце йому… встав, поступився наче… сідайте, дядечко, у вас це… ну… нога болить! А він, як цей… гад який… запитує, а чого вона, ну… повинна? Я дивлюся… і справді того… обидві ноги нормальні, немов автобус і не їздив нікуди. Рику, але я ж не цей… я того… я нормальна людина! Я ж усе бачив! А він мені мізки пудрить! І очі олив’яні… Я що, глюків не бачив? Глюк це був, слово честі!}

_{Звичайно спокійний небагатослівний Васла торохтів як кулемет.}

_{- Кадим і Шана перейшли, ну… через цю… дорогу, а я все бачив… Його нога. Якби не нога, то я б на його ці… губи й не це… а вона, як ласта! Як тут не помітиш! Ось!}

_{Поклавши трубку, Рик замислився. Поява глюків у фізичному світі, після того, як він із друзями двічі побував у Заекранні, мала вигляд не такий уже й химерний. Але Гіреї це навіщо? Раптом йому прийшла одна проста думка: а якщо вся ця метушня із залученням заекранників була затіяна не тільки заради зміцнення свого становища в Заекранні? Він згадав довжелезну й височенну стіну з моніторів у кабінеті Гіреї. Це ж канали проникнення у фізичний світ! Тоді що ж виходить? Він подивився на екран свого монітора. Ось із цього екрана, з екрана в сусідській квартирі, з моніторів усіх його друзів у будь-який час сюди, у його світ, можуть вихлюпнутися юрми глюків? А керуватимуть ними такі типи на зразок Оріга, котрі знають фізичний світ, люті й ображені на всіх і все! Ой-ой-ой! Справа може обернутися набагато серйозніше, ніж порятунок Великого Процесора й Чипсета. їхній порятунок може запобігти куди страшнішому лиху! Наприклад, захоплення глюками, а фактично Гіреєю, фізичного світу!}

_{Рик відчув, як тілом побігли мурашки.}

_{І куди можна звернутися по допомогу? Якщо він почне розповідати таке хоч кому-небудь, крім своїх друзів, його негайно запхають до психушки!}

_{Рик подивився на годинник. Зібратися вдруге сьогодні вони вже не встигнуть. Завтра п’ятниця. Черговий похід у Заекрання призначений на суботу, тобто на післязавтра, значить, завтра цілком можна ще раз зібратися й обговорити його припущення. Хоча що це змінить? Рішення йти на допомогу Великому Процесору й Чипсету вже прийнято, просто треба краще підготуватися. Треба продумати можливі ситуації. Рик включив пошуковик і почав шукати в Інтернеті необхідну інформацію.}