Бабця, підсліпувато мружачись, дійшла до дверей і вийшла в коридор.
«Невже й справді мене всі забули? — уперше за весь час полону з’явилася зрадницька думка. — Ні, не може бути! Щоб хлопці, щоб Рик зрадив? Не вірю! Треба чекати, треба вірити, треба шукати спосіб їм допомогти!»
РОЗДІЛ 8
А що коли…
Назад, до приміщення демоверсії, дісталися без пригод. На столі
Чипсета розклали здобич: грибок і два вінчестери.- Ну що ж, — підвів підсумки операції господар, — бодай щось, та є. Перетворювач я можу приєднати хоч зараз, а от вінчестери до
ноутбука підключити не можна, тут зовсім інші рознімані.- Приєднаєш, а далі що?
- Глюків нароблю й пошлю їх на Гірею.
- Це ми вже обговорювали, — зауважив Кадим, — цей план не годиться! Вона тоді за ВП і Шану візьметься.
- Та-а-ак… — задумливо протягнув Васла, — ну… а що, якщо зробити за допомогою цієї штуки таку, е-е-е, гармату-самострілку.
- Яку ще самострілку?
- Ну… — Васла зам’явся, підшукуючи потрібне слово, — ну, таку, щоб сама стріляла. З’явився глюк, а вона по ньому — бах! З’явився верблюд, а вона по ньому кулями!
Чипсет
сприйняв ідею Васли серйозно.- Немає нічого неможливого, можна й гармату зробити. Тільки ми цією гарматою всю гру рознесемо.
- Добре, — погодився Васла, — нехай не гармату, нехай кулемет. Кулемет навіть краще. Точно не промажеш.
- А може, зробити спеціальні скафандри? Такі, щоб ані куля не брала, ані слина верблюда? А що, — зайнявся ідеєю Кадим, — одягнемо й пішли собі! Клас! По нас
глюки палять, а нам хоч би що!- То як, зможеш? — запитав Рик у
Чипсета.Той замислився.
- Зробити можна, але розрахунки займуть багато часу. Крім цього, силу удару кулі можна розрахувати, а ось склад верблюжої отрути невідомий і сила удару бабки теж. Як, утім, невідома й дія інших Гіреїних сюрпризів. Розрахунок доведеться робити з запасом, а тому скафандр вийде громіздким і важким. Ні, треба шукати інше рішення.
- Це… а невидимими можна нас зробити? Як це… ну… Гірея зробила Голос? Доберемося — і бац!.. схопимо горличку!
- Голос не тільки невидимий, він ще й безтілесний, тобто у нього немає тіла. А нас, якщо виявлять, ніяка невидимість не врятує.
- А як це нас виявлять? Нас же не видно!
- Але ж вага, маса й об’єм залишаться. Будь-який датчик руху таке тіло відразу засіче. А тоді тільки тримайся, заб’ють, як мамонтів у доісторичну епоху, — прокоментував Кадим.
Усі зажурилися.
Раптом Рик підхопився.
- Невидимими? Звичайно! — закричав він. — Треба бути видимими невидимими!
- Як це? — не зрозумів Васла.