GAME-OVER

_{-Ти, випадково, не перенапружився? — дбайливо поцікавився Кадим.}

_{Чипсет промовчав. Рик спеціально зробив паузу, щоб цікавість досягла максимуму.}

_{- Ну! Не тягни кота за хвіст! — поквапив його Кадим.}

_{- Ти нас глюками зробити можеш? — запитав Рик у Чипсета.}

_{- Глюками? - розгублено перепитав він.}

_{- Глюками! - радісно підтвердив Рик. — Хто зверне увагу на глюка? Вони всі на одне лице. Нас усі бачать, але ніхто не впізнає! Видимі невидимі!}

_{Чипсет відразу зрозумів простоту й ефективність ідеї Рика й гарячково забарабанив по клавішах.}

_{- Є! — вигукнув він. — Знайшов! Хлопці, я вас зроблю першокласними глюками!}

_{Кілька хвилин довелося почекати, поки завантажиться програма.}

_{- І хто ж буде першим?}

_{- Чипе, а ти того… назад нас зможеш? — поцікавився обережний Васла.}

_{- Та давай! — Кадим уже поклав руку на грибок. — Давай починай!}

_{Чипсет натис клавішу. Спочатку нічого не змінилося. Кадим, усміхаючись, твердо тримав руку на грибку. Потім його став огортати легкий синюватий серпанок. Він поступово ущільнювався, приховуючи від друзів постать Кадима, і нарешті став таким щільним, що його зовсім не було видно. За кілька хвилин туман розсіявся, і всі зойкнули. Замість}

_{їхнього товариша, веселого поспішайла Кадима стояв справжнісінький глюк! Із шоколадними губами, олов’яним поглядом, який нічого не виражає, - тобто все, як у справжнього глюка. Навіть автомат на шиї був, а на поясі висів великий широкий кинджал. Холодок пробіг по спинах хлопців.}

_{- Ей… — обережно торкнув глюка за плече Васла, — ти це… живий?}

_{Глюк характерним рухом повернув голову до хлопчика й бляшаним голосом запитав:}

_{- Ти хто?}

_{- Бісові віники… — перелякано пробурмотів Васла.}

_{- Здрастуй, бісові віники! — чітко сказав глюк і з реготом повалився на підлогу. — Бачили б ви свої фізіономії! — реготав Кадим.}

_{- Та ну тебе! — полегшено зітхнув Рик. — Перелякав мене до смерті!}

_{- Справжній, стовідсотковий глюк! — Чип з повагою подивився на Кадима. - Хто наступний?}

_{За півгодини всі четверо нічим не відрізнялися від глюків, які охороняють злу тітку, як якось назвав чарівницю Кадим.}

_{- Ну, Гіреє, тримайся! Ми йдемо виручати друзів!}

РОЗДІЛ 9 Гірея розкриває плани

_{- Ось що, хлопці, залишати так ноутбук і грибок не можна. А якщо без нас тут гості побувають? Треба кудись це добро сховати.}

_{Голову ламали недовго, кращого місця, ніж у трубі відеокарти, знайти не змогли. Там і сховали ноутбук, вінчестери й перетворювач. Перед виходом ще раз ретельно оглянули себе. Що ж, глюки як глюки, звичайні собі, що і вимагалося теперішніми обставинами.}