особливої потреби не було. В усіх на вустах була сьогоднішня вірусна атака на комп’ютерну банківську мережу. Час атаки, як з’ясувалося, збігався з часом зникнення
глюка в телефонній будці.«Ось такі пироги… — подумав Рик. — Треба це обміркувати з хлопцями…»
РОЗДІЛ 4
Несподівана допомога
О третій годині всі знову зібралися в Рика.
- А тепер послухайте, що мені вдалося дізнатися.
І Рик розповів усе, що йому пощастило почути від співробітників банку під час обідньої перерви.
- А що, запросто! — Кадим підхопився з дивану. — Телефони там внутрішні, не міські. Мене ще охоронець попереджав, коли я в будки заглядав, наче мамі подзвонити збирався. Глюк перетворюється на чисту цифру, з
телефона - на міні-АТС, а вона вже з комп’ютерною мережею точно зв’язана — і все! Далі починається розгром. І дивися, як класно: якщо з боку інету стоїть який-небудь антивірус, то з боку міні-АТС не стоїть нічого!- Я ж казав, розумна тітка, — вставив Оріг.
- Усе, одягаємося, ідемо чергувати. Треба чекати, поки цей гад додому повернеться.
Глюк з’явився вже в сутінках. Рик саме зав’язував шнурки на черевиках, уклавши ковзани в пакет.
- Он він, — неголосно сказав він Шані, легенько доторкнувшись до її ліктя.
- Бачу, — так само тихо відповіла дівчинка.
Взявши в руки пакет, Рик зайшов у під’їзд слідом за
глюком. Шана, почекавши півхвилини, теж зайшла в під’їзд і підійшла до ліфта.Зайшовши в кабіну, Шана чемно сказала:
- Мені на дванадцятий.
Глюк промовчав.
- А мені на тринадцятий, — сказав Рик.
Глюк не відреагував і на це.
Ліфт рушив. Шана, вийшовши на дванадцятому поверсі, безшумно піднялася на тринадцятий, де вже стояв Рик. Удвох вони навшпиньках піднялися на чотирнадцятий поверх. Ліфт стояв з відкритими дверима, на сходовій площадці нікого не було. Обоє були готові заприсягтися, що за ці кілька секунд, на які ліфт випередив їх, жодна людина не
могла
вийти з ліфта, дістати ключі, дійти до дверей, відімкнути замок, зайти й зачинити за собою двері. І все це зробити абсолютно безшумно.