Читаем GAME-OVER полностью

- Значить так, — скомандував Рик, — ти, Орігу, взагалі ковзанів не одягаєш, а ми розбиваємося на пари. Якщо глюк з’являється, то

чергова пара починає за ним стежити. Ось телефонна картка, вона лежатиме в кишені курточки.

Рик зняв курточку й поклав на лаву кишенею зверху, щоб зручніше було діставати картку. Туди ж, у кишеню, поклав і ключі від квартири.

- Пара, що залишилася, бере ключі від квартири, сидить там і чекає телефонного дзвінка. І майте на увазі, не говоріть нічого прямим текстом. Цілком можливо, що телефон під їхнім контролем.

- А це… а раптом твої батьки прийдуть, а ми там самі… Е-е-е, а нас за вушко й того… на це… на сонечко!

- Вушко тебе явно не витримає. Батьки попереджені. Ще питання є? Зараз ми катаємося, ви чергуєте.

Рик і Шана перевзулися й вийшли на лід. Троє хлопчаків із нудьгуючим виглядом сіли на лаві біля сусіднього під’їзду. Рик розраховував, що глюк з’явиться в той же час, що й учора, і це трапиться саме під час його з Шаною чергування, але вийшло зовсім не так. Вони з Шаною не каталися й десяти хвилин, коли почули, як закричав Оріг:

- Ой, нога!.. Ой, болить!..

Обернувшись, Рик не втримав рівновагу, до того ж спіткнувся об сніговий бортик ковзанки j полетів обличчям у сніг.

«От бовдур! — устиг він подумати про Оріга. — Яка нога! Він же без ковзанів!»

Кадим моторно підбіг до лави й вихопив з кишені телефонну картку.

- Чекайте сенсаційних новин, — шепнув він Шані й побіг за Орігом і Васлою.

- Що, не пощастило?

-Ай, Шано, не роз’ятрюй мені рану… Ідемо швидше додому.

За кілька хвилин вони увірвалися до квартири. Телефон мовчав. Вони почали знімати ковзани, бо в поспіху навіть не перевзулися. Минуло двадцять хвилин, телефон мовчав.

- Що ж вони мовчать? От бісові віники… Матимуть від мене на горіхи!

- Заспокойся ти! Може, в автобусі їдуть, може, телефона немає.

- Еге ж… А ти смикайся тут, як на мотузочках!

Нарешті пролунав телефонний дзвінок. Рик зірвав трубку.

- Ну? Який сніг станув? Де? Слухай, Кадиме, не мороч мені голову! Ну добре, добре… Добре, їдьте.

- Ну?

- Нічого не зрозумію, меле щось про сніг… Зараз прийдуть, розкажуть.

За півгодини повернулися невдалі детективи.

Перейти на страницу:

Похожие книги