GAME-OVER

_{- А що, — заспокоїв Рик, — мені така пропозиція дуже навіть подобається.}

_{- Ага, — пробурчав Кадим, — бо ковзанка біля твого під’їзду.}

_{А в цей час…}

_{В одній військовій частині пролунав сигнал бойової тривоги. Солдати й офіцери кинулися займати місця відповідно до бойового розкладу. З бойових постів почали потоком надходити доповіді про готовність. Командир полку попередив, що тривога не навчальна. Підкоряючись командам з пульта, розповзлися важкі броньові щити, які прикривають}

_{ракетні пускові шахти. Командир частини набрав секретний телефонний номер і доповів про готовність до бойового пуску.}

_{- Яка тривога? — здивовано запитав начальник. — Ви що там, збожеволіли? Ніхто ніякої тривоги не оголошував! Чи третю світову війну вирішили почати? Негайно дати відбій!}

_{Командир частини дав відбій, але комп’ютери вийшли з-під контролю й продовжили підготовку до пуску ракет. На екранах моніторів з’явилися координати цілей, які підлягали знищенню. І тільки спритність якогось солдата, який зумів відключити основне й резервне джерела живлення, урятувала ситуацію.}

_{На годину пізніше на столичній валютній біржі почалася паніка. Курс долара з невідомих причинах почав стрімко падати, а курс евро рости. Експерти тільки розводили руками й нічого не могли ані зрозуміти, ані зробити. Збанкрутіло кілька великих компаній, банки зазнали величезних збитків. Наприкінці дня на всіх без винятку моніторах біржи з’явилося зображення якогось очкастого обличчя. Обличчя, прямо скажемо, особливою чарівністю не відрізнялося. Воно посміхнулося, оголивши ідеально рівні й сліпучі зуби, і вимовило:}

_{- Хлопці, я пожартував.}

_{Злорадо зареготавши, зображення зблякло й зникло. Після цього вся комп’ютерна мережа почала працювати, наче нічого й не трапилося. Результатом жарту було три банкрутства й один серцевий напад.}

РОЗДІЛ З У засідці

_{Ухвалене рішення не стали відкладати в довгий ящик. У двірнички баби Сани попросили дві великі дерев’яні лопати й шланг. Хлопчаки зашурували лопатами, а Шана, підключивши шланг до крану на кухні тієї ж баби Сани, почала поливати майбутню ковзанку водою.}

_{- Ковзанку краще заливати теплою водою, — повчала бувала двірничиха Оксана Павлівна, яку малеча називала бабою Саною, - тоді льод буде рівнішим. Тепла вода всі грудочки розтопить, а тількі потім, рівнесенька, замерзне.}