HHhH. Голову Гіммлера звуть Гайдріх

1. 27 ТРАВНЯ 1942 РОКУ У ПРАЗІ НА ТИМЧАСОВОГО ВИКОНАВЦЯ ОБОВ’ЯЗКІВ РАЙХСПРОТЕКТОРА ОБЕРГРУПЕНФЮРЕРА СС ГАЙДРІХА ВЧИНЕНО ЗАМАХ.

За затримання винних у цьому злочині призначено винагороду — десять мільйонів крон. Усі, хто приховує злочинців, надає їм допомогу або має відомості про їхнє місце перебування, будуть розстріляні разом із родиною.

2. У Празі з моменту повідомлення цього наказу по радіо оголошується надзвичайний стан. Запроваджуються такі заходи:

1) усім без винятку цивільним особам забороняється виходити на вулицю з 21.00 27 травня до 06.00 28 травня;

2) протягом цього часу зачиняються готелі, ресторани, кінотеатри, театри, усі розважальні заклади. Також зупиняється весь громадський транспорт;

3) кожного, хто всупереч забороні з’явиться на вулиці, буде розстріляно, якщо він не зупиниться на першу вимогу;

4) про подальші заходи за потреби буде оголошено по радіо.

О 16.30 цей наказ уперше прочитано по німецькому радіо. Починаючи з 17.00 чеське радіо передає його щопівгодини, з 19.40 — кожні десять хвилин, а з 20.20 до 21.00 — кожні п’ять. Мабуть, ті жителі тогочасної Праги, які живі ще сьогодні, могли б переповісти слово в слово це оголошення. Починаючи з 21.30 надзвичайний стан запроваджується в усьому Протектораті. Тим часом Гіммлер телефонує Франкові, щоб переказати нові вказівки Гітлера: негайно стратити сто найзначніших заручників, ув’язнених задля використання в різноманітних цілях за час перебування Гайдріха на посаді, тобто із жовтня минулого року.

У лікарні спустошують усі шафки, де міг бути морфій, щоб полегшити страждання важкопораненого.

Коли настає вечір, починається божевільна облава. До міста входять чотири з половиною тисячі солдатів СС, СД, механізований корпус (НСМК), ґестапо, крипо та інших поліційних підрозділів, а крім них іще три батальйони вермахту. Разом із чеською поліцією це понад двадцять тисяч учасників операції. Усі шляхи до міста перекрито, усі головні магістралі заблоковано, вулиці перегороджено, у будинках обшуки — у всіх перевіряють документи. Я бачу, як скрізь зупиняються вантажівки з відкритими кузовами, із кузовів вистрибують озброєні люди, організованими групами перебігають від будинку до будинку, я бачу, як вони зі стукотом чобіт і брязкотом сталі заповнюють сходові прогони, грюкають у двері, вигукують накази німецькою, підіймають пражан із ліжка, перевертають квартири, грубо поводяться з господарями, горлають на них. Особливо есесівці, вони, здається, зовсім втратили контроль над собою, гасають вулицями, наче скажені, і стріляють по освітлених вікнах чи навіть просто відчинених, кожної хвилини чекаючи, що самі стануть ціллю для снайперів, які зачаїлися в будинках. Прага тепер — це не просто місто, де оголошено надзвичайний стан. Здається, тут ідуть воєнні дії. Поліційна операція, що проводиться таким ось чином, занурює місто в небачений хаос. За ніч було обшукано тридцять шість тисяч квартир, і, з огляду на задіяні ресурси, результати просто мізерні. Арештовано п’ятсот сорок одну особу, серед яких троє чи четверо — волоцюги, одна повія, один неповнолітній правопорушник і — все ж таки — керівник комуністичного підпілля, який, утім, не має нічого спільного з операцією «Антропоїд». Чотирьохсот тридцятьох затриманих відпускають відразу. Жодного сліду диверсантів-підпільників не знаходять. Ба гірше: немає жодної зачіпки. Для Ґабчика, Кубіша, Вальчика та їхніх друзів нічка була ще та. Цікаво, чи хтось із них спромігся заснути. Якщо так, це мене неабияк здивувало б. Щодо мене, то я сплю препогано.

223