HHhH. Голову Гіммлера звуть Гайдріх

Якщо не зважати на Ґерінґа і Редера, нацистів до самих кісток, інших присутніх ледве грець не взяв від таких планів Гітлера, причому в буквальному розумінні слова, адже в Нойрата протягом кількох наступних днів після оголошення цієї блискучої програми сталося кілька серцевих нападів. Що ж до Бломберґа і Фріча (перший — воєнний міністр і головнокомандувач збройних сил, другий — головнокомандувач сухопутних військ), то вони заперечували із запалом, аж ніяк не прийнятним із погляду звичаїв, що панували в Третьому райху. Тоді, 1937 року, стара гвардія ще вірила, що може бути тою силою, на яку диктатор, якого вона так необачно привела до влади, змушений буде зважати.

Військові зовсім не розуміли, хто такий Гітлер, і Бломберґу з Фрічем ще доведеться дорого заплатити, щоб здобути це розуміння.

Минуло небагато часу після цієї бурхливої наради, і на превелике невдоволення Бломберґа, одруженого вдруге на своїй секретарці, несподівано спливло минуле значно молодшої за нього дружини (цілком можливо, що він і сам довідався про це вперше), яка виявилася колишньою повією. Оскільки потрібен був якомога більший розголос, то в міністерстві почали розповсюджуватися світлини з голою дружиною міністра. Бломберґ вчинив мужньо й відмовився розлучатися, але його негайно було відправлено у відставку й усунуто від будь-якої військової діяльності. Він залишився вірним своїй другій дружині аж до смерті, тобто до 1946 року, коли він і помер, очікуючи в Нюрнберзі на судовий процес.

Що ж до Фріча, той став жертвою ще брудніших махінацій, майстерно проведених, як і слід було очікувати, Гайдріхом.

48

Гайдріх, подібно до Шерлока Холмса, грав на скрипці (щоправда, краще за відомого детектива). І, подібно до Шерлока Холмса, він розслідував злочини. Якщо тільки не зважати на те, що, на відміну від британця, Гайдріх не переймався пошуком правди, він її фабрикував, а це вже зовсім інша річ.

Його завданням було скомпрометувати генерала фон Фріча, головнокомандувача сухопутними військами. Щоб дізнатися про антинацистські погляди Фріча, не потрібно бути головою Служби безпеки — генерал їх ніколи не приховував. 1935 року, під час параду в Саарбрюккені, всі, хто перебував поруч із ним на трибуні, могли почути, як Фріч саркастично відгукувався про СС, партію і кількох її помітних членів. Звісно, вигадати змову, яку буцімто замислив генерал, було б не складно.

Але Гайдріх надає перевагу методу більш принизливому для старого барона. Він знає, наскільки пихатою, наскільки чутливою до питань моралі є прусська аристократія і як вона чваниться своєю доброзвичайністю. Тому, подібно до Бломберґа, Гайдріх вирішує зганьбити Фріча, звинувативши його в аморальності.

На відміну від Бломберґа, Фріч неодружений, і за це Гайдріх і має намір учепитися. У справах такого ґатунку зрозуміло, куди бити, і, щоб склепати досьє, він звертається до спеціальної служби ґестапо, «відділу боротьби з гомосексуалізмом».

І ось які виявляються результати розслідування: один непевний тип, відомий тим, що промишляв шантажем гомосексуалістів, засвідчив, що бачив Фріча в темному провулку неподалік Потсдамського вокзалу, де той мав статеві зносини з таким собі Джо Баварцем. Історія видається неймовірно правдоподібною, якби не одна дрібничка: згаданий у свідченнях Фріч просто має з генералом однакове прізвище. Однак це, на погляд Гайдріха, не має жодного значення. Офіцер кавалерії у відставці, отже, також військовий — це лише сприятиме плутанині, вважає голова СД, до того ж під тиском ґестапо крутій-шантажист готовий упізнати будь-кого.

Гайдріх має уяву (без цього в його ремеслі ніяк), але щоб махінації такого ґатунку успішно працювали, потрібен також перфекціонізм, якого тут якраз і забракло. Однак, попри це, Гайдріху майже вдалося.

В одному з кабінетів імперської канцелярії, за присутності Ґерінґа й Гітлера, відбувається очна ставка Фріча з крутієм-шантажистом, що, як пишуть, мав вигляд цілковитого ідіота. Гордовитий барон не зволив навіть відповісти на висунуті проти нього звинувачення. Але заховатися за почуттям власної гідності — тактика не надто дієва у найвищих сферах Третього райху. Гітлер вимагає від Фріча, щоб той негайно подав у відставку. Досі все розвивається так, як і передбачалося.

Аж тут Фріч несподівано відмовляється. Він хоче постати перед військовим судом. Нараз позиція Гайдріха стає вкрай хиткою. Якщо справу передадуть до військового суду, буде призначено нове попереднє розслідування, яке проводитиме вже не ґестапо, а сама армія. Гітлер вагається. Він не більше ніж Гайдріх хоче чесного й справедливого суду, але фюрер ще трохи побоюється реакції старої гвардії.