Штурм починається о восьмій ранку. Працівників станції знешкоджують без проблем, кілька разів для годиться стріляють у повітря. «Консерву» кладуть упоперек дверей, і цілком можливо, що й сам Науйокс, хоча він у цьому ніколи не зізнався на суді, добиває в’язня пострілом у серце, щоб лишити наочний доказ польського нападу (постріл у потилицю занадто скидався би на страту, а в обличчя — міг би зашкодити упізнанню). Тепер потрібно передати по радіо підготовану Гайдріхом невеличку промову польською мовою. Одному з есесівців, обраному за лінгвістичні здібності, доручено її зачитати. Аж тут халепа: ніхто не знає, що потрібно вмикати, щоб радіостанція запрацювала. Науйокс трохи панікує, але зрештою передачу вдається налагодити, і есесівець, затинаючись, читає по-польськи промову. Це навіть не промова, а коротеньке повідомлення про те, що у відповідь на німецькі провокації Польща вирішила перейти в наступ. Передача триває не довше за чотири хвилини, та й, у всякому разі, передавач недостатньо потужний, і ніхто, окрім мешканців кількох сусідніх містечок, не чує цієї промови. Але кого це хвилює? Найменше самого Науйокса, якого Гайдріх заздалегідь попередив:
— Якщо провалите операцію — помрете, і я, мабуть, разом із вами.
Але Гітлер має інцидент, привід, який йому був потрібний, а до технічних дрібниць йому байдуже. За кілька годин він звернеться до депутатів райхстагу:
— Минулої ночі солдати польської регулярної армії вперше відкрили вогонь на нашій території. Вранці Німеччина завдала удару у відповідь. Відтепер ми відповідатимемо бомбами на бомби.
Щойно розпочалася Друга світова війна.
Саме в Польщі Гайдріх уперше випробовує своє диявольське творіння — айнзацгрупи, спеціальні підрозділи СС, що складалися із членів СД чи ґестапо, яким доручено було зачищати території, окуповані вермахтом. Кожна група отримувала маленьку брошурку, де на надтонкому папері крихітним шрифтом було зазначено всю необхідну інформацію. А саме: список усіх осіб, яких належало ліквідувати під час окупації тої чи іншої країни. Комуністів, звісно ж, але не тільки. Також учителів, письменників, журналістів, священиків, промисловців, банкірів, чиновників, комерсантів, заможних селян — усіх, хто будь-яким чином вирізняється з-поміж інших… Тисячі імен з адресами й номерами телефонів, а також список їхнього оточення на той випадок, якщо «підривні елементи» переховуватимуться у друзів чи родичів. Кожне ім’я супроводжується описом зовнішності, а часом навіть фотографією того, кого потрібно ліквідувати. Розвідувальна служба Гайдріха досягла вже на той час приголомшливого рівня ефективності.
Однак така надзвичайна ретельність таки виявилася трохи надмірною, зважаючи на поведінку айнзацгруп, які відразу ж відзначилися на окупованих територіях своєю схильністю до жорстоких дій. Серед перших цивільних жертв польської кампанії — група скаутів віком від дванадцяти до шістнадцяти років. Їх вишикували біля стінки на ринковому майдані й розстріляли. Священика, який самовіддано наважився їх соборувати, теж поставили до стінки й розстріляли. Лише після цього айнзацгрупи беруться до своїх головних цілей: торговців та інших помітних місцевих мешканців — вишиковують їх і розстрілюють. Починаючи від того дня, діяльність айнзацгруп, для детального звіту про яку знадобилися б тисячі сторінок, можна звести до трьох жахливих літер: і т. д. Аж до вступу на територію СРСР, де навіть нескінченного ряду «і так далі» уже буде недостатньо.
Просто неймовірно: Гайдріх завжди в центрі всього, що стосується політики Третього райху, а особливо найжахливіших її проявів. 21 вересня 1939 року він передає відповідним службам підписаний його рукою циркуляр, у якому йдеться про «єврейське питання на окупованих територіях». Циркуляр містить ухвалу перемістити всіх євреїв до ґетто, а також наказує створити єврейські ради — лихопам’ятні юденрати, що мали підпорядковуватися безпосередньо РСХА. Немає жодного сумніву, що на створення юденратів Гайдріха надихнули ідеї Айхмана, які так успішно втілювалися в Австрії: головне — це змусити жертву співпрацювати зі своїми катами. Учора — позбавлення майна, завтра — знищення.
22 вересня 1939 року Гіммлер офіційно оформлює створення РСХА.