HHhH. Голову Гіммлера звуть Гайдріх

«Райхсмаршал Великої Німецької імперії

Генеральний уповноважений із виконання чотирирічного плану

Голова Ради міністрів оборони Райху

Начальнику поліції безпеки та СД

Групенфюреру СС Гайдріху

Берлін

Доповнюючи поставлене Вам наказом від 24 січня 1939 року завдання вирішити єврейське питання шляхом проведення найвідповіднішими методами еміграції чи евакуації, зважаючи на нинішні умови, доручаю Вам здійснити всі необхідні приготування, що стосуються організаційних, практичних і фінансових аспектів загального вирішення єврейського питання в Європі на територіях, підконтрольних Німеччині.

Інші органи центральної влади також повинні долучитися до виконання цього завдання тою мірою, якою це торкається їхньої компетенції».

Ґерінґ припиняє читати й усміхається. Айхман додав цей абзац, щоб догодити Розенберґові. Гайдріх усміхається також, але йому не вдається приховати зневагу, яку він почуває до всіх тих міністерських чиновників. Ґерінґ читає далі:

«Також доручаю Вам подати мені в найкоротші терміни загальний план попередніх заходів організаційного, практичного й фінансового характеру, необхідних для остаточного вирішення єврейського питання так, як це було визначено».

Ґерінґ мовчки ставить дату й підпис під тим, що Історія перетворить на Ermächtigung, надання надзвичайних повноважень. Гайдріх вишкіряється — він не може стримати задоволення — і ховає дорогоцінний документ назад у портфель. Так 31 липня 1941 року зароджується «остаточне вирішення єврейського питання», і Гайдріх стане його головним творцем.

109

Спершу я був написав: «Туго стягнутий ременем, у блакитному мундирі». Не знаю, чому я вирішив, що Ґерінґ був саме в блакитному мундирі. Звісно, на багатьох фотографіях його можна побачити в однострої такого кольору. Але мені невідомо, чи того дня він одягнув саме блакитний мундир, а не білий, наприклад.

Я не знаю й того, чи ще мають якесь значення на теперішній стадії оповіді такі подробиці.

110

«Бад-Кройцнах, серпень 1941-го. Щойно тут завершився другий загальнонімецький чемпіонат із фехтування. Визначено дванадцять найкращих із Reichssonderklasse [дослівно — «особливого класу Райху»], яким від Націонал-соціалістичного спортивного товариства буде вручено золоті або срібні запонки. На п’ятому місці — обергрупенфюрер СС [передчасне підвищення — випадкова помилка чи навмисні лестощі?] і генерал поліції. Це Райнгард Гайдріх, голова Служби безпеки. Він радо приймає вітання, але вся поведінка його відзначається скромністю переможця. Ті, хто його знає, знають добре й те, що така річ, як «відпочинок», йому невідома. Не дозволяти собі ні хвилинки відпочинку чи послаблення — ось головний принцип цієї людини як у спорті, так і на роботі».

Зі статті, опублікованої в спеціалізованому часописі «Спорт і фізичне виховання

»

Ті, хто його знав, знали й те, що краще не шкодувати хвалебних слів для цього геніального тридцятишестилітнього спортсмена і не порушувати питання про те, якого стресу зазнавали судді, коли потрібно було зараховувати укол, який діставав очільник ґестапо. І краще не згадувати про Коммода чи Каліґулу: ті билися на арені з гладіаторами, які чудово усвідомлювали, що не слід надто завзято опиратися імператорам.