HHhH. Голову Гіммлера звуть Гайдріх

Мені були добре відомі ці кадри: Гіммлер і Гайдріх у цивільному розмовляють із фюрером на терасі його гірської резиденції Берґгофу — велетенського розкішного будинку в Баварських Альпах. Одначе я й гадки не мав, що їх фільмувала сама коханка Гітлера. Довідався, коли на одному з кабельних телеканалів увечері показали програму, присвячену Єві Браун. Для мене це було наче маленьке свято. Мені подобається дізнаватися якомога більше про особисте життя моїх героїв. Тому я залюбки поспостерігав за Гайдріхом на гостині в Гітлера, за цим високим блондином із горбуватим носом, вищим на голову за своїх співрозмовників, усміхненим і розслабленим, у бежевому костюмі з короткуватими рукавами. Але кіно німе, і це, звісно, дуже прикро. Однак автори цієї програми підготувалися як слід: вони запросили спеціалістів, які вміють читати по губах. І ось що, виявляється, сказав Гіммлер Гайдріхові, стоячи перед кам’яним парапетом, який нависає над залитою сонцем долиною: «Ніщо не повинно завадити нам у вирішенні нашого завдання». Гаразд. Я бачу, вони неабияк заповзялися. Я і дещо розчарований, і задоволений водночас. Але все ж таки це краще, ніж нічого. До того ж на що я очікував? Що він скаже: «Слухай-но, Гайдріх, а чи не завербувати нам цього Лі Гарві Освальда?»

168

Попри дедалі важчий тягар велетенської відповідальності за «остаточне вирішення єврейського питання», Гайдріх не занедбав внутрішні справи Протекторату. У січні 1942 року він знаходить час на реорганізацію чеського уряду, який від вересня, коли до Праги гучно прибув новий намісник, фактично перебував у підвішеному стані. Напередодні Ванзейської конференції, тобто 19 числа, Гайдріх призначає нового прем’єр-міністра, хоча це цілковита формальність, адже жодного реального повноваження ця посада не має. Одне з двох ключових міністерств у цьому маріонетковому уряді, міністерство економіки, протектор доручає німцеві, ім’я якого не є важливим для нашої історії, а друге, освіти, — Емануелеві Моравцю. Призначивши німця міністром економіки, Гайдріх впроваджує німецьку робочою мовою чеського уряду, а віддавши міністерство освіти Моравцю, забезпечує собі послуги людини, яка — протектор це добре бачить — неабияк прагне співпрацювати. Обидва міністри мають спільне завдання: підтримувати й розвивати промисловість, необхідну Райхові. Щоб досягнути цього, міністр економіки повинен підпорядкувати всі чеські заводи воєнним потребам Німеччини. Що ж до Моравця, то його роль полягає в тому, щоб система чеської освіти працювала з єдиною метою: підготувати кваліфікованих робітників. Як наслідок, чеських школярів тепер навчатимуть суто того, що потрібно для їхнього майбутнього фаху: дітям даватимуть головним чином навички ручної праці, доповнюючи їх мінімальними технічними знаннями.

4 лютого 1942 року Гайдріх виголошує промову, яка мене неабияк зацікавила, бо стосується вона того шанованого цеху, до якого належу я сам: «Насамперед треба розправитися із чеськими вчителями й викладачами, адже саме їхній прошарок — це розплідник для опозиційних настроїв. Його треба знищити, а чеські ліцеї позакривати. Чеську молодь, природно, треба взяти під своє крило й витягти із цього згубного середовища, створивши умови для її виховання поза шкільними стінами. Я не бачу для цього кращого місця, ніж спортивний майданчик. Завдяки фізкультурі й спорту ми забезпечимо дітям і розвиток, і перевиховання, і освіту».

Таки так: цього разу це вже ціла програма.

Певна річ, можливість відновити роботу чеських університетів, закритих у листопаді тридцять дев’ятого на три роки за політичну агітацію, навіть не обговорюється. Моравцеві доручено знайти привід, щоб не відкривати їх і далі.

Ознайомившись із цією промовою, вдамся до трьох зауважень.

1. У Чехії, як і будь-де, честь народної освіти найгірше боронить міністр освіти. Колись затятий антифашист, після Мюнхену Емануель Моравець перетворюється на найактивнішого колабораціоніста в призначеному Гайдріхом чеському уряді. Німці значно охочіше провадять справи саме з ним, ніж зі старим маразматиком президентом Гахою. Місцеві історики зазвичай називають Моравця «чеським Квіслінґом»: прізвище відомого норвезького колаборанта Відкуна Квіслінґа стало синонімом слова «зрадник» у багатьох європейських мовах.

2. По-справжньому честь народної освіти боронять учителі й викладачі, чиє призначення — хай би що хто думав із цього приводу — полягає саме в тому, щоб бути підривними елементами, і за це вони заслуговують на неабияку шану.

3. Усе-таки спорт на службі у фашистів — це паскудство.

169