Історик

Ваше Преосвященство, отче-настоятелю Євпраксію.

Ми вже три дні прямуємо великою дорогою з Лаоти у Він. Одну ніч ми спали у стайні доброго селянина, а другу — в оселі пустельника Святого Михаїла, у якій тепер немає жодного ченця, але ми, принаймні, укрилися в сухій печері. Минулою ночі нам уперше довелося зупинитися в лісі: ми розстелили ковдри просто на землі й полягали у колі, утвореному нашими конями та візком. Вовки тієї ночі підійшли до нас так близько, що ми чули їхнє виття, через що коні перелякалися й намагалися втекти. Насилу ми утримали їх. Я дуже вдячний, що з нами є брати Іван і Феодосій, високі й сильні, я вдячний вам за вашу мудрість, яка підказала вам відправити їх разом із нами.

Сьогодні нас прийняли в будинку пастуха, багатого й набожного, у нього триста овець, він запропонував нам м’які овечі шкури й сінники для ночівлі, хоча я вибрав підлогу, що більше відповідало моїм релігійним уподобанням. Ми вийшли з лісу й знаходимося серед відкритих пагорбів, які височать з боків, і ми можемо вирушати з однаковіш благословенням яку дощ, так і в сонячну днину. Добрий чоловік, хазяїн будинку, говорить нам, що вони вже двічі зазнали нападу невірних, які переправлялися через річку, до якої залишилося декілька днів шляху, якщо брат Ангеліус видужає й зможе не відставати від нас. Я думаю про те, щоб посадити його на одного з коней, хоча для них досить і священного вантажу. На щастя, дорогою ми не зустріли невірних.

Ваш найпокірніший слугауХристі брат Кирил Квітень, рік Бога нашого 6985.

Ваше Преосвященство, отче-настоятелю Євпраксію!

Уже минуло кілька тижнів, як ми покинули місто, і зараз ми просто йдемо через землі невірних. Я не насмілююся написати про наше місцеперебування на той випадок, якщо нас схоплять. Можливо, нам треба було обрати шлях морем, але хай береже нас Господь на обраному шляху. Ми бачили згарища двох монастирів та однієї церкви. З неї все ще йшов дим. П’ятьох ченців як спільників повстанців повішено, а брати, що вижили, уже розійшлися по інших монастирях. Це єдина звістка, про яку ми дізналися, тому що нам не можна розмовляти з людьми, які підходять до нашого візка. У нас немає підстав вважати, що один із цих монастирів — той, котрий ми шукаємо. Знак виявиться там чітко: монстр, схожий на святого. Якщо цей лист буде доставлено вам, нехай це відбудеться якомога швидше.

Ваш найпокірніший слуга у Христі брат Кирил Червень, рік Бога нашого 6985.