Читаем Кандід, або Оптимізм полностью

81 ...автор не тямить жодного слова по-арабському, а дія тим часом відбувається в Аравії; крім того, це людина, що не вірить у природжені ідеї. — Вольтерові часто докоряли в то­му, що він намагається говорити про звичаї країн, яких не знає. Дія трагедії Вольтера «Магомет» (1741) відбувається в Аравії.

82 ...в досить пласкій трагедії... — Мається на увазі трагедія Тома Корнеле «Змова Ессекса» (1678).

83 Панна Монім — відома французька акторка Ад­рієнна Лекуврер (1692—1730), яка дебютувала в ролі Монім у трагедії Расіна «Мітридат» на сцені театру «Comе5die française». Рання смерть акторки спричинила різноманітні чутки — її поховали на березі Сени у зв’язку із забороною влаштувати християнський похорон.

84 Фрерон — критик XVIІІ ст., Вольтерів сучасник, що вороже ставився до автора «Кандіда».

85 Панна Клерон — сценічне ім’я трагічної акторки Клер Лері де Лятюд (1723—1803), яка талановито виконувала ролі у п’єсах Вольтера.

86 Дванадцять сумних понтерів — тобто картярів.

87 Дві талії — термін гри у «фараон». Талія вважаєть­ся закінченою, якщо банкомет відкриває всі наявні в нього карти.

88 ...роман пана Гоша... — Габріель Гоша (1709—1774) — французький богослов і літературний критик, який часто дошкульно зачіпає Вольтера у своїх писаннях.

89 «Нотатки» архідиякона Трубле. — Абат Ніколя Трубле (1697—1770) — письменник-клерикал, який недоброзичливо відгукувався про «Генріаду» Вольтера.

90 Моліністи — послідовники вчення іспанського єзуїта Моліна (1535—1600), які відкидали призначення і захищали ідею свободи волі.

91 ...якийсь негідник із Атребатії... — Мається на увазі уродженець провінції Артуа (латинська форма назви Atrebatia) Робер Франсуа Дам’єн, який здійснив невдалий замах на короля Людовіка XV 5 січня 1757 р., за що був четвертований.

92 ...замах... не такий, як стався в травні 1610 року, а такий, як у грудні 1594 року... — Йдеться про два замахи на короля Генріха ІV; внаслідок другого, здійсненого Равальяком, король загинув.

93 Ви ж знаєте, як б’ються обидві ці нації за шматок вкритої снігом землі в Канаді... — Упродовж XVIІ і XVIІІ ст. у Канаді відбувалися постійні зіткнення між французькими та англійськими поселенцями. У 1760 р. англійці захопили Квебек і за мирним договором 1763 р. остаточно там закріпилися.

94 Адмірал,відповіли йому. — Англійського генерала Джо­на Бінґа (1704—1757) звинуватили у зраді за те, що він програв незначну морську битву з французами, і розстріляли. Вольтер намагався врятувати його.

95 Аlia moda (італ.) — за модою.

96 ...побачив... молодого театинця... — Театинці — чернечий орден, заснований 1524 р. у м. Теато. Театинці вели боротьбу зі зловживаннями духівництва, відмовляючись від усякої власності.

97 Лакріма-Крісті — італійське вино.

98 Пококуранте (італ.) — той, хто не дуже заклопотаний.

99 Бренті — ріка в Італії, яка тече неподалік від Венеції.

100 ...роль Цезаря чи Катона... — Катон-старший (234—149 до Р. Х.) — римський консул і цензор, втілення стоїчних доброчинностей Стародавнього Риму.

101 ...друга, четверта і шоста частини його «Енеїди» чудесні. — Йдеться про «Енеїду» римського поета Вергілія. Публій Вергілій Марон — славетний римський поет (70—19 до Р. Х.). Найголовніший твір його — поема про праотця з роду римських імператорів, Енея, — «Енеїда»; в розмові з Кандідом Пококуранте згадує героїв поеми, головніших із супутників (Клоанта, Ахата) та супротивників Енея (Амата).

102 Що ж до... міщанської Амати... — Тобто банальна, по­збавлена благородства, прозаїчна.

103 Тассо — Торквато Тассо (1544—1595) — іта­лійський по­ет епохи Відродження, автор поеми «Звільнений Єру­салим».

104 Аріосто — Лодовіко Аріосто (1474—1533) — італійський поет епохи Відродження, автор поеми «Шалений Роланд».

105 Горацій — видатний римський поет Августової доби (65—8 до Р. Х.). Головні його твори «Оди» («Carmina») і «Сатири» («Sermones»). Подорож до Брундузія (порт) становить зміст сатири V книги I. Сварка між Рупілієм та Персієм розказана в сатирі VII тієї ж книги. Цитована ода до Мецената — перша з першої книги од («Carmina»).

106 Але мене дуже мало вражає його подорож до Брун­дізі, його опис поганого обіду або мужицької сварки між якимось Рупілієм... та ще кимсь... — Йдеться про персонаж «Сатир» Горація (книга I, сатира VII).

Перейти на страницу:

Похожие книги

Отверженные
Отверженные

Великий французский писатель Виктор Гюго — один из самых ярких представителей прогрессивно-романтической литературы XIX века. Вот уже более ста лет во всем мире зачитываются его блестящими романами, со сцен театров не сходят его драмы. В данном томе представлен один из лучших романов Гюго — «Отверженные». Это громадная эпопея, представляющая целую энциклопедию французской жизни начала XIX века. Сюжет романа чрезвычайно увлекателен, судьбы его героев удивительно связаны между собой неожиданными и таинственными узами. Его основная идея — это путь от зла к добру, моральное совершенствование как средство преобразования жизни.Перевод под редакцией Анатолия Корнелиевича Виноградова (1931).

Виктор Гюго , Вячеслав Александрович Егоров , Джордж Оливер Смит , Лаванда Риз , Марина Колесова , Оксана Сергеевна Головина

Проза / Классическая проза / Классическая проза ХIX века / Историческая литература / Образование и наука