Кар'єра лиходія

— ...ми б хотіли отримати від вас гарантії, що в нас не буде проблем через те, що ми не все розповіли поліції. Бо, власне, жодної корисної інформації і немає. Келсі була просто бідною дитиною, яка мала проблеми. Ми нічого не знаємо. Бачилися з нею всього один раз, гадки не маємо про те, хто міг її убити. Впевнена, ви про це все знаєте значно більше, ніж ми. Я, правду кажучи, дуже занепокоїлася, коли дізналася, що Джейсон розмовляв з вашою напарницею, бо мало хто уявляє, як сильно переслідують нашу спільноту. Власне, мені погрожували смертю... мабуть, треба вас найняти, щоб ви тих людей знайшли, ха-ха.

— Вам погрожували? — ввічливо здивувалася Робін.

— Розумієте, то мій сайт,— відповіла Буревія, ігноруючи Робін і говорячи до Страйка.— Я ним керую. Я така собі мати-вовчиця — чи мати-настоятелька, ха-ха... Хай там що, я — та людина, якій усі сповідаються і приходять питати поради, тож зрозуміло, що саме на мене нападають оті невігласи, що нас ненавидять. Гадаю, я сама трохи винна. Дуже вже часто борюся за інших, авжеж, Джейсоне? Хай там що,— провадила вона, зробивши паузу лише для того, щоб жадібно ковтнути вина,— я не можу радити Джейсону з вами говорити, якщо не дасте гарантій, що він не матиме проблем.

Страйк не розумів, що за авторитет у цій справі вона собі приписує. Правда полягала в тому, що і Джейсон, і Буревія приховували інформацію від поліції, і незалежно від причин такої поведінки і від того, цінні то відомості чи ті, це був необачний і потенційно шкідливий вчинок.

— Не думаю, що хтось із вас матиме проблеми,— легко збрехав він.

— Гаразд, приємно це чути,— поблажливо відповіла Буревія,— бо ми таки дійсно хочемо допомогти. Ну, тобто я казала Джейсонові, що коли той чоловік полює на людей з нашої спільноти, що цілком можливо... тоді це просто наш обов’язок — допомогти! Власне, мене це і не дивує, бо на сайті з нас так знущаються, так нас ненавидять! Ну, тобто це, звісно, від невігластва, але найбільше нас цькують люди, які мали би бути на нашому боці, які знають, як воно — коли тебе дискримінують.

Принесли напої. На великий жах Страйка, офіціант-слов’янин вилив його пляшку пива у кухоль з льодом.

— Агов! — різко мовив Страйк.

— Пиво не холодне,— повідомив офіціант, явно здивований такою недоречною, на його погляд, реакцією.

— В Бога і в душу,— пробурмотів Страйк, виловлюючи з кухля крижинки. Досить йому величезного рахунку за цей обід, а тут ще й пиво з льодом! Офіціант злегка надувся і поставив перед Буревією її другий келих вина. Робін скористалася шансом:

— Джейсоне, коли ви з Келсі познайомились...

Але Буревія відставила келих і знову перебила Робін:

— Так, я перевірила архіви, і виявилося, що Келсі вперше прийшла на сайт у грудні. Так, поліції я про це сказала, все їм показала. Вона питала про вас,— сказала Буревія Страйку таким тоном, ніби згадка на її сайті — то вже велика честь,— а тоді почала спілкуватися з Джейсоном, і вони обмінялися мейлами. Відтоді спілкувалися безпосередньо, так, Джейсоне?

— Так,— мляво відповів хлопець.

— Тоді Келсі запропонувала зустрітися, і Джейсон зв’язався зі мною — так, Джейсоне? — бо він загалом думав, що зі мною йому буде спокійніше, бо самі розумієте, що воно таке — інтернет, так? Ніколи не вгадаєш. То могла бути не Келсі, а хто завгодно. Може, чоловік.

— Чому ви захотіли зустрітися з Кел...— звернулася до Джейсона Робін, але Буревія знову втрутилася:

— Звісно ж, вони обоє цікавилися вами,— сказала вона до Страйка.— Келсі заразила цим інтересом Джейсона, так, Джейсоне? Вона про вас знала все-все,— додала Буревія з хитрою усмішкою, ніби вони мали ганебний спільний секрет.

— То що саме Келсі тобі про мене сказала? — спитав Страйк у хлопця.

Від Страйкового звертання Джейсон густо почервонів, і Робін подумала: а чи не гей він? Уважно вивчаючи форуми, вона виявила, що фантазії дописувачів часто-густо (хоч і не завжди) мають еротичне забарвлення. Найбільш відверто фантазував <>.

— Келсі казала,— промимрив Джейсон,— що з вами знайомий її брат. Що ви працювали разом.

— Правда? — здивувався Страйк.— Ти впевнений, що вона говорила про брата?

— Так.

— Бо в неї немає брата. Тільки сестра.

Косі очі Джейсона поблукали по всіх предметах на столі, а тоді він знов звів їх на Страйка.

— Я досить-таки впевнений, що вона говорила про брата.

— І ми з ним разом служили в армії і працювали з ним, так?

— Ні, не в армії. Здається, ні. Пізніше.

«Вона була така брехуха... На вівторок казала, що то середа».

— Та ну, гадаю, їй то сказав її бойфренд,— влізла Буревія.— Вона казала нам, що має бойфренда на ім’я Ніл, пам’ятаєш?

— Найл,— промимрив Джейсон.

— Га? Аж так? Ну добре, Найл. Він її ще забрав після кави, пам’ятаєш?

— Постривай-но,— підняв руку Страйк, і Буревія слухняно замовкла.— Ви бачили Найла?

— Так,— відповіла Буревія.— Він її забрав. На своєму мотоциклі.

Коротка мовчанка.

— Чоловік на мотоциклі забрав Келсі з... де ви зустрічалися? — спитав Страйк, і його спокійний тон не видав того, як пришвидшився його пульс.

— У «Кафе Руж» на Тоттенгем-Корт-роуд,— відповіла Буревія.