Компас емоцій. Як зрозуміти свої почуття

Якщо ви рідко досягаєте власних цілей, бо хочете виправдати очікування інших, вам слід цілеспрямовано втілювати свої прагнення — навіть якщо це викличе незадоволення друзів чи колег.

З іншого боку, якщо ви схильні потрапляти в конфліктні ситуації, можливо, ви надто зосереджуєтеся на досягненні цілей, забуваючи про важливість міцного зв’язку з іншими людьми. У такому разі варто повчитися більше фокусуватися на стосунках. Наприклад, виберіть одного із друзів або близьких і скажіть собі, що протягом якогось часу ви насамперед зосереджуватиметесь на цих взаєминах і менше уваги приділятимете реалізації своїх цілей і потреб. Найімовірніше, ви виявите нові приводи для спільних радощів. При цьому шанси досягнути своїх цілей у довгостроковій перспективі підвищаться.

Підсумки розділу 12: інвестуйте у стосунки

Стосунки, які ми підтримуємо з іншими, надзвичайно важливі для нашого добробуту. Якщо вам нудно у взаєминах або якщо відчувається дистанція чи протистояння, не завадить попрацювати над ними. Є два шляхи. Якщо ви звикли вирішувати проблеми безпосередньо й обговорювати їх, спробуйте поекспериментувати і зробити щось передусім для щастя близької людини. А якщо ви постійно намагаєтеся догодити цій людині та уникаєте складних тем, варто перевірити, чи принесе обговорення проблем більше глибини й сенсу у ваші взаємини. Однак пам’ятайте, що другий метод підходить не для всіх стосунків, бо він вимагає від обох сторін гнучкості й високої самооцінки.

Розділ 13. Відмовтеся від виправдань: розширюйте самосприйняття

Кожен має певне уявлення про те, як нас сприймають інші. Загальна картина формується ще в дитинстві. Ми дізнаємося, ким ми є, споглядаючи своє відображення в очах батьків і в їхніх реакціях.

Якщо батьки мали вдосталь енергії, щоб повноцінно цікавитися вашою особистістю і висловлювати це, ви, напевне, маєте чітку думку про себе. Що міцніші ваші переконання й упевненість у тому, що ви — непогана людина, тим легше буде спілкуватися з іншими, зокрема усміхатись у відповідь на чужі кпини.

Не всі батьки звертають увагу на особистість своєї дитини. З цієї причини вже в дорослому віці людина не може пізнати себе. Часом батьки хибно трактують поведінку своїх дітей, бо бачать у них тільки те, що хочуть. Можливо, вони прагнули, щоб їхні діти були кращими за інших, і тому наше відображення було надто позитивним. Або ж вони бачили в нас власні придушені негативні сторони, і тому наше відображення було надто негативним.

Ті життєві аспекти, у яких вас змалку неправильно сприймали батьки, виявляться проблемними й у дорослому житті.

Цілком можливо, що ви зовсім не впевнені, ким є насправді. Або ж ваша само­оцінка настільки невизначена, що однієї миті ви маєте себе за невдаху, а іншої — за героя.

Деякі люди мають надто обмежене самосприйняття. Наприклад, якщо ви вважаєте себе сильною особистістю, здатною впоратися з будь-якою проблемою, вам виявиться важко просити про допомогу. Вам узагалі буде важко сприймати свої слабинки. А якщо ви сприймаєте себе як послужливу людину, вам буде складно встановлювати межі, а також приймати себе, коли бракує енергії на допомогу іншим.

Якщо ви не впевнені в тому, ким ви є, чи все у вас гаразд і чи ви взагалі варті того, щоб вас любили, думка сторонніх людей матиме для вас неабияке значення. Якщо хтось натякне, що ви — егоцентричні, ви вкрай цим перейматиметесь і захочете навести безліч контраргументів, щоб довести, що співрозмовник помиляється.

Пояснення як спроба змінити враження

Якщо ви знаєте, хто ви, і вам це до душі, не виникатиме бажання комусь щось доводити й пояснювати. Ви просто будете собою.

Мета більшості пояснень — зробити так, щоб інші сприймали вас правильно, тобто так, як ви хочете. І щоб стороннє враження не було негативним — у тому сенсі, який ви в це вкладаєте.

Постійне прагнення виправдатись і сформувати про себе певне уявлення дратує. Більшість людей хотіла б бачити і сприймати вас по-своєму. Проте іноді нас лякає такий сценарій.

Деякі люди одразу ж починають виправдовуватися, причому вони зовсім нездатні це контролювати. Можливо, у них сильний страх самотності, тому що глибоко в душі вони думають, що їх усі покинуть у світлі неправильного сприйняття. Імовірно, лише так свого часу їм удавалося привертати увагу батьків.

Для того щоб повноцінно проживати кожну мить, треба не боятися дивитися в очі співрозмовнику, а також бути відкритими й відчувати одне одного. Якщо в розмовах з іншою людиною ви навчитеся слухати, бути уважними й відкритими до того, щоб дізнатися щось зовсім нове про себе і про неї, то між вами сформується якісний зв’язок.

Якщо ви марнуєте час на пояснення того, ким ви є насправді, це заважатиме вести підбадьорливі й щирі розмови будь з ким.

Коли обговорити проблеми не вдається