Квітка Цісик

Менеджери “Форду” у 1987 р. підрахували, що виконані нею рекламні пісні були почуті понад 20 мільярдів разів. Ще цікавішим є опитування, проведене серед американців, яке засвідчило, що голос Квітки Цісик є найбільш упізнаваним в історії рекламної індустрії США. Джингли зробили її відомою і багатою жінкою. За свою довголітню співпрацю з автомобільною компанією «Форд», вона зажила слави «королеви джинглів». Компанія “Форд” ще ні з ким з вокалістів не працювала так тісно і так довго, як з Кейсі, тож щорічно дарувала їй нову модель авто. Але Кейсі, поціновувачка швидкої їзди, любила тільки свій червоний “Ягуар”.

І хоча їй не все подобалося у сфері рекламних джинглів, але є якісь речі, які вона була вимушена робити. Це та закономірність і та неволя, що торкається кожного. «Королева джинглів» — це не оперна діва, не віртуоз-скрипаль, не зірка кіно чи зірка естради, що отримує квіти, оплески зачарованих глядачів. Це, перш за все, вокалістка-трудівниця. В одній із небагатьох статтей про Кейсі Цісик американський журналіст навів, за словами виконавиці, типовий її робочий день. Так, будній день, за словами Кейсі розпочинався з першого запису о 9:00 призначеного для реклами авіакомпанії «Trans World Airlines». Далі, згідно робочого записничка К. Цісик, о 11:00 запис для американської харчової компанії, найбільшого у світі виробника і постачальника концентратів, сиропів і безалкогольних напоїв компанії «Coca-Cola»; наступною у списку йде будівельна компанія «Hartz Mountain Industries» — запис для якої призначений на 13:00; о 14:00 — для однієї з найбільших авіакомпаній США (станом на 2019 рік — не діюча) «Eastern Airlines»; для японської автомобільної компанії, частини концерну «Nissan» — «Datsun» — 15:00; «L’Eggs» (текстильний бренд) — 17:00. Завершував робочий день запис рекламного джиглу о 18:00 для американської корпорації, найбільшої, як на той час, у світі мережі закладів швидкого харчування (за підсумками 2010 ро­ку компанія займає друге місце за кількістю ресторанів у всьому світі після ресторанної мережі «Subway») — «McDonald’s Corporation». Ви можете подумати що на цьому робочий день Кейсі Цісик закінчився, але ні. Як стверджує ця ж стаття, після важкого робочого дня співачка дозволяла собі побути у колі родини за вечірнім столом, згадуючи, як у дитинстві збиралась її сім’я. Та бути хоч і непересічною виконавицею джиглів і бек-вокалістою Квітці було мало, вона прагнула дещо більшого. Після вечері співачка від 20:30 до 3 години ранку працювала у власній студії над своїми проєктами. Ті, хто хоча б краєм вуха чув про сучасний рекламний бізнес, швидко уявлять гонорар, який може заробити у Сполучених Штатах Америки вже брендовий голос Кейсі (якщо в Україні анонімно запрошена на запис комерційної реклами бек-вокалістка отримує в середньому за один готовий запис 20—50 доларів, то в США за цих же умов ця сума сягне 200—500 доларів, а такий впізнаний професіонал як Квітка Цісик отримував удесятеро більший гонорар).

Вона співала й для інших автомобільних фірм — Chevrolet, Cadillac, Toyota.

За чверть століття творчої праці на американському ринку теле- і радіо-реклами статки Кейсі мали набігти більш ніж пристойні. Та її українська душа, використовуючи можливості, що були дані їй батьками та природою, прагнула зробити щось для Батьківщини своїх предків, казкової та далекої України, її народу. Цим подарунком українству стала неперевершена пісня у її виконанні.

Розділ чотирнадцятий. Українське серце

Пісня та пісенний виконавський хист (спів) належать до тих явищ життя людини у культурі свого народу, що є притаманно природженим людським даром.

Українців можна впізнати та вирізнити з-поміж інших народів за їхнім співочим мистецтвом. Це і темброве наповнення голосової подачі у співочому музикуванні, це і характерний для українського співочого виконавства хвилеподібний спосіб наростання-спадання звукових амплітуд, спертий на виразну місцеву вимовно-звукову природу інтонаційної вибудови, це показово «своє», українське гармонізування мелосних і мелічних структур.

Українська пісня вже з давньої пори робить українське людське життя виразно своїм естетичним світом — простором краси і гармонії, відчутих Українською Людиною.

З давнього часу, як засвідчують джерела, пісня містила в собі норми життя та поведінки, будучи вказівним річищем перенесення неписаного закону. Український учений Вадим Щербаківський звернув увагу на слова Аристотеля, котрі стосувалися давніх мешканців Київщини, Поділля, Буковини — «агатирсів», який писав про них слідом за Геродотом, відзначаючи, що вони свої закони тримали в піснях.