Легенда острова любовь (СИ)

Хлопець здивовано подивився мен в оч, тепло посмхнувся.

Псля того, ми багато годин витратили на розробку плану дй. Бо найгрше в такй ситуац - опустити руки. , хоча ми не знали, як за звичаями треба проганяти чорта; врили, що все у нас вийде. Я боялася мркувати про те, що станеться у тм раз, як не впорамося, або щось пде не так. По очах хлопця було видно, що його переслдують т сам думки.

З часом спина живт перестали мене турбувати. Мабуть, моя голова була надто зайнята Олексом, щоби думати про так мзерн реч.

- Знаш, - на закат, раптово сказав хлопець, дивлячись на сдаюче червоне сонячне коло. Вн був роздягнений, щоби не порвати одежину. Та за цей мсяць я звикла до вигляду Олексового тла, й була спокйна. лише трошки збуджена, бо воно було досить привабливим. - Якби мен випала можливсть пережити цей день вдруге, я би знову не вагаючись так вчинив. Бо не знаю, як жити без тебе дал.

Псля тих слв вн знову став звром.

А я не розумла, як реагувати, що вдповсти. Тльки щоки палали серце чомусь сильно стукотло в грудях.

Частина шоста

Наступного ранку ми не вернулися з галявини дикуна, виршивши чекати на нечистого в цьому магчному мсц. Тому я заздалегдь приготувала жу та одяг для Олекса.

Не звертаючи няко уваги на пдступаючий сон, пдготували мсцину до зустрч з чортом: сховали камен трьох кл пд гллям, листям травами; присипали дикуна землею; викопали багато невеличких ям, як накрили так само. Робили все, на що вистачило наших досвду фантаз.

опвдн, як тльки ми завершили роботу та й сли вдпочивати, прилетв чорт на свох кажанячих крилах.

Вн приземлився поряд з нами. мовив:

- Я прийшов за тобою, хлопче.

Олекс промовчав. Ранше ми домовились нчого не казати бсу. в оч йому не дивитись. Нечистий зрозумвши нашу тактику, почав мовчки насуватись на мого товариша. При цьому ще й смакуючи сам момент нападу на жертву, якй нкуди дватись.

А нам тльки того треба було - щоб необачливий мисливець став жертвою.

Та от не на стльки чорт був "лисий", як нам хотлося. Вн вдчув пд листям камен кола, вдступив.

- Ви мене не обманете! Я це мсце добре знаю! - зареготав нечистий. - Значить боротися виршили, з самим чортом! А знаш, хлопче, я передумав. виршив, що заберу вас обох. З кого ж мен почати?

Псля тих слв бс рзко зрвався з мсця й кинувся на мене. Я зойкнула, й побгла у кола. Ледь встигла! Ми навть не думали, що нечистий змнить свою жертву. Адже Олекс викупив мо життя. Тому я не стала у кола вд початку. Чорт ближче пдйти не мг, ми тимчасово були у безпец.

***

- Я пду! - молодий козак зробив крок уперед.

Та не хотв отаман вдпускати. До останнього шукав нший шлях, можливсть. Хоч щось! Але бувають так ситуац, коли на кону стоть життя вс ватаги. Не було нших можливостей. Не знайшов отаман вдповд на сво питання.

А легнь все наполягав:

- Я пду! Дайте наказ, отамане!

Отаман вдмахнувся вд молодика й обвв важким поглядом присутнх;

- Повинно бути щось, хлопц! З божою помччю виберемося! Я врю...

Козаки мовчали, опустивши оч. Не перший день кошовий питав. Добами сидв понад мапами. Листи з сч вже другий тиждень не йшли.

З важким серцем прийшлося отаману погодитись на вмовляння молодого козака.

пшов легнь засланцем у ворожий табр. Туди, звдки не повертались. Вн виграв отаману клька днв. Цього вистачило, щоб пройти непомченими повз ворож позиц.

Тльки не знав отаман, що гетьман вдправив йому армю на допомогу. Основн сили пдйшли на третй день псля заслання. Об'днавшись, козаки знищили ворожий табр. Але хлопця не врятували. Басурмани жорстоко катували потм стратили парубка за те, що свох не здав, брехав про х позиц.

Кошовий потм все життя корив себе за те, що погодився на вмовляння парубка. не дочекався трьох днв.

Була в того легня молода жнка, красуня. Що залишилась вдовою, з малим дитям на руках. Взнавши правду, шукаючи винного, вона прокляла весь рд отамана, аж до сьомого колна. Бо була у вдча, знесилена горем вд втрати коханого.

Кошовий на т прокльони ан слова не сказав у вдповдь.

Жалла потм вдова про сво слова все життя. Бо грх взяла на душу, опустившись до прокляття.

Та сказаного не повернеш.

***

Ми сидли в центр трьох кл, спина до спини, щосили намагались вигадати щось схоже на план.

Нечистий втомився спткатись об наш ями, бо довго його крила не тримали, та тепер сидв, обпершись об дерево терпляче дивлячись у наш бк.

Тим часом день поступово закнчувався, нч готувалась вийти на чергування. Ми обидва знали, що це означа.

- Коли я обернусь, сховайся за дикуна. А як почну битись з нечистим - бжи з цього острова. До берега плисти не далеко, ти впорашся... - тихо мовив Олекс.

- Що ти таке кажеш? Я тебе не покину тут самого! Тим бльш, у колах зараз найбезпечнше. - впевнено вдповла я, пересаджуючись дивлячись йому в оч.

- Я вдчуваю, що сьогодн не зможу контролювати звра. - хлопець вдвв погляд. - Вн може зашкодити тоб, а я цього не переживу.