Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів

Розповідь про стрелдбрегів (struldbruggs) нагадує в загальних рисах античний міф про юнака Тіфона, якому закохана в нього богиня ранкової зорі Еос випросила у Зевса безсмертя, але забула «вимолить юність йому, щоб старість лиху обминути».

Розділ XI

...звільнити мене від обряду, обов’язкового для моїх земляків, топтати розп’яття... — Після придушення повстання християн у 1637 р. і до 1873 р. в Японії (головним чином в Нагасакі) дійсно існував такий звичай під назвою «е-фумі», за допомогою якого викривали навернутих в християнство японців. В японських музеях збереглися спеціальні бронзові пластинки із зображенням розп’яття.

Частина IV

Розділ I

Я виразно чув слово «єгу». Потім каро-гнідий зробив спробу навчити мене нового слова (...) «гуїгнгнм». — Обидва слова — Yahoo і Houyhnhnm — придумані Свіфтом на основі звуконаслідування і легко асоціюються з іржанням коней.

Розділ III

Майже те саме відзначив й імператор Карл V.. — За історичним переказом, імператор Священної Римської імперії в 1519—1556 рр. Карл V казав, що для розмови з Богом більше пасує іспанська мова, з коханкою — італійська, а з конем — німецька. Релігійним вихованням майбутнього імператора керував Адріан Утрехтський (пізніше папа Адріан FV), і це могло бути ще однією мимовільною підставою для ображеного Свіф-та, щоб згадати Карла.

... розповів йому про революцію, що вибухнула за принца Оранського, про тривалу війну з Францією... — Йдеться про «Славну» революцію, коли 1688 р. на таємне запрошення англійського парламенту штатгальтер Голландії Вільгельм Оранський висадився в Англії з військом «для захисту протестантської церкви» і тим самим змусив правлячого короля Якова ІІ, фанатичного католика, тікати з Англії. В останній день 1688 р. Вільгельм був проголошений королем Англії. У 1701 р. Англія вступила у війну за «іспанську спадщину» проти Франції, що закінчилася в 1713 р. Утрехтським миром.

В Європі є навіть особлива категорія монархів-бідаків, які, не маючи сил воювати самі, віддають своє військо в найми... — Звичай віддавати в найми солдат як «гарматне м’ясо» з метою поповнення державної скарбниці існував протягом всього століття і згадується, зокрема, в драмах Ф. М. Клінгера «Буря і навала», Ф. Шиллера «Підступність і кохання» та ін. Пізніше О. Бісмарк напише: «Політика Англії завжди полягала у тому, щоб знайти в Європі такого дурня, який би своїми боками захищав англійські інтереси».

Розділ VIII

Одружуючись, гуїгнгнми беруть дружину такої масті, яка не дала б негарних кольором нащадків. — Іронічна критика надмірно раціоналізованої турботи за підростаючим поколінням продовжує тему виховання, що прозвучала в І, 6. На цей раз ми знаходимо тут нові випади проти Локка, зокрема — проти його ідеї роздільного виховання хлопчиків і дівчаток (яку потім підтримає Ж.-Ж. Руссо). Автор знаходить нові аргументи на користь колективного виховання. Зауваження оповідача, що «молодим гуїгнгнмам не дають ні зернини вівса, їм дозволяють пити молоко у вкрай рідкісних випадках» є глузуванням з відповідного місця у трактаті Локка: «.дітям корисно давати молоко, молочний суп, кашу на воді, вівсянку.»[40].

Розділ IX

...єгу... багато років тому... з’явилися на одній горі, причому ніхто не міг сказати, виникли вони з пригрітого сонцем багнища та твані чи з піни та мулу морського. — Подібно Д. Дефо, Свіфт описує людей, що волею випадковості були закинуті на ненаселений острів, проте потім, на відміну від Робінзона Крузо, повністю деградували фізично і морально, що має свідчити про неподоланні вади цивілізації та її шкідливий вплив на людину. Вся четверта книга містить приховану полеміку з автором «Пригод Робінзона Крузо» (1719).

Розділ X

Я влаштував свою маленьку оселю цілком собі до вподоби. — Подальший опис побуту Гуллівера нагадує віповідні сторінки «Робінзона Крузо».

Розділ XII

Август — Гай Октавіан Август, римський принцепс.

Борис Шалагінов