Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів

... мав дозвіл його величності відвідати імператора Блефуску і написав своєму другові листа, повідомляючи про свій від’їзд... — У 1715 році, щоб уникнути гіршого, віконт Болінброк змушений був тікати у Францію, де приєднався до лав «Претендента», сина вигнаного короля Якоба ІІ — Джеймса (1688—1766). Думка Рельдреселя — зразок ядучої іронії Свіфта.

Частина ІІ

У цій частині Свіфт також широко використовує готові сюжетні схеми і ситуації зі світової літератури. Особливо багато збігів з твором французького письменника Сірано де Бержерака «Комічна подорож на місяць» (1657): Сірано тримають у клітці, показують глядачам за гроші, в нього кидають горіхами, він робиться улюбленцем королеви, його клітку підхоплює велетенський птах тощо.

Вчені намагалися з’ясувати походження слова Бробдінгнег (Brobdingnag), зокрема, припускали, що воно в анаграматичний спосіб складено з трьох слів: grand, big, noble (величезний, великий, шляхетний). Варто звернути увагу на те, що в частині ІІІ назва країни Luggnagg має схожий елемент: — gnag. Взагалі, в цій частині небагато «бробдінгнегських» слів, для всіх них характерно одне: фонетично громіздке і незручне для вимови сполучення приголосних в кожному складі (Grildrig — ім’я, яке дали Гулліверу велетні, splacknuck — назва комахи, Glumdalclitch — ім’я дівчинки, grultrud — кликун, Lorbrulgrud — назва столиці, «Гордощі світу», gladral — двірський пристав, glonglungs — міра довжини у велетнів, Flanflasnic — назва міста). Очевидно, в такий, трохи дитячий, спосіб Свіфт намагався підкреслити величину світу велетнів. Із цієї точки зору питання про сенс назви країни втрачає значення.

Розділ І

Бачачи, як він дужчає, ми згорнули блінд... — В. Скотт вважав, що це просто хаотичний набір морських термінів. Проте встановлено, що це майже дослівна цитата з опису морської подорожі в одному журналі тих часів. Безперечно, Свіфт іронізує тут з надмірного вживання морської термінології. Це ще один зразок «раблезіанства», коли докладне перелічення не тільки не прояснює картину, а й заплутує читача. Блінд — чотирикутне вітрило; фок-зейл — вітрило, що кріпиться на передній щоглі; бізань — нижнє вітрило задньої щогли; дрейф — непорушне положення судна внаслідок особливого розміщення вітрил і стерна (керма); шкоти — корабельні снасті (мотузи) для напинання вітрил; рея — поперечна перекладина на щоглі, до якої прив’язується вітрило; такелаж — усі снасті корабля (мотузи), якими кріпляться щогли і вітрила; брам-стеньга — третя, верхня частини щогли; фок-щогла — передня носова щогла на кораблі; марсель — другий ряд вітрил на щоглі судна.

...дог був такий, як чотири слони разом... — Дог — порода сторожових собак.

...почули б його з Челсі. — Челсі — один з районів Лондона.

Розділ ІІ

...кишенькову книжку, трохи більшу за сансонівський атлас. — Географічний атлас, який склав знаменитий французький вчений Миколай Сансон (1600—1667), мав завдовжки і завширшки по півметра.

Розділ III

Король, дарма, що він людина вчена.— В. Скотт вважав, що тут йдеться про Вільгельма ІІІ Оранського. Проте в усій другій частині загалом відсутні якісь певні політичні характеристики й натяки, притаманні першій частині.

...осередок доброчесності, милосердя та правди; гордість і заздрість всесвіту. — Гуллівер говорить у дусі східного панегірика.

Розділ IV

...європейські географи дуже помиляються, гадаючи, ніби між Японією та Каліфорнією лежить лише море. — Гуллівер пристає на думку тих вчених, які вважали, що Америка і Японія могли бути з’єднані суходолом. Великий континент Татарії (або Велика Татарія) — так тоді називали Центральну і Східну Азію.

Розділ VI

Король дуже кохався в музиці, і при дворі часто влаштовували концерти. — Англійський король Георг І Ганноверсь-кий захоплювався музикою і сприяв своєму землякові німецькому композитору Г. Ф. Генделю (1685—1759), який на його запрошення переїхав у 1712 р. на постійне мешкання в Англію.

Замолоду я трохи вчився грати на спінеті. — Спінет — невеликий клавішно-щипковий струнний настільний музичний інструмент, без ніжок, різновид чембало (клавесина). Був поширений переважно у XVI—XVII ст.

Розділ VII