Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спершу лікаря, а потім капітана кількох кораблів

...я завжди виявляв похвальну прихильність, яку Діоні-сій Галікарнаський так справедливо радить історикам. — Діонісій Галікарнаський — грецький історик і ритор, у 30—8 рр. до н. е. мешкав і вчив у Римі. Його книжка «Римські старожитності» була видана за часів Свіфта в Оксфорді.

Стиль книжок — ясний, мужній і плавний. — У «Мандрах Гуллівера» розсіяні численні цікаві міркування Свіфта про мову. Письменнику належить трактат «Пропозиції щодо виправлення, покращання й закріплення англійської мови» — фактично лист до Роберта Гарлі, графа Оксфорда в 1712, про який автор писав Стеллі (Естер Джонсон): «Я пропоную мілорду заснувати товариство чи академію для виправлення й упорядкування нашої мови, щоб вона не змінювалася безперервно, якце у нас відбувається» (Див.: Англия в памфлете., с. 70—81, 475—479).

Розділ VIII

...Ідучи з Тонкіна. — Тонкін — провінція у В’єтнамі.

...судно... довгий час ішло на південь уздовж Нової Голландії... — Нова Голландія — стара назва Австралії.

Частина ІІІ

У цій частині Свіфт описує подорож до 5 країн, назви чотирьох з котрих — Laputa, Balnibarbi, Luggnagg, Glubbdubdrib — він вигадав сам. На карті, доданій до роману, всі п’ятеро країн, включаючи Японію, розташовані поруч.

...прибули до Форту Святого Георга — старовинна назва Мадраса, міста в південно-східній частині Індії. Маршрут, що його називає Гуллівер (Індія — В’єтнам — Північний Схід), дійсно, веде до самої Японії.

Розділ II

Лапутяни завжди хвилюються і не мають ані хвилини спокою... — Весь розділ ІІ містить саркастичне глузування з теорій І. Ньютона, зокрема його «Міркувань про квадратури кривих» (1704) і особливо «Математичних начал філософії природи» з обґрунтуванням закону всесвітнього тяжіння, що вийшла другим і третім виданнями у 1713 р. і 1725 р. Свіфт будує свою розповідь на численних анекдотах про характер і спосіб життя вченого та відображає обивательські уявлення про суть його теорій.

Розділ III

Летючий або плавучий острів має форму правильного кола... — Російський літературознавець В. Шкловський стверджує, що такий острів міг спроектувати ні хто інший, як І. Ньютон[39]. Очевидно, це перша постановка питання про моральну відповідальність ученого перед суспільством.

Розділ IV

Люди, одягнені здебільшого в лахміття... — Злиденність мешканців Лагадо і жалюгідний стан землеробства в Бель-нібарбі відображає становище в сучасній Свіфту Ірландії.

Розділ V

Привітавшися, я з цікавістю почав розглядати верстат, який займав більшу половину кімнати. — Свіфт описує машину, здатну виконувати логічні операції. Відомо, що у 1673 р. німецький вчений Г. В. Лейбніц демонстрував в Англії лічильну машину, за винахід якої його було обрано членом Лондонського королівського наукового товариства.

Потім ми відвідали школу мовознавства. — Свіфт був не байдужим до питань мови, виступав з різними пропозиціями щодо її захисту та розвитку (див. примітку до с. 134). Тут він відповідає своїм опонентам.

Інший професор показав мені величезну написану ним інструкцію для викриття змов проти уряду. — Відгук на гучний політичний процес проти Аттербері, єпископа Рочестерського і декана Вестмінстерського, прибічника реставрації Стюартів, якого було 1722 р. ув’язнено до Тауера. Підкреслюючи далі образливі і безглузді методи розшуку, «раблезіанець» Свіфт використовує пікантну деталь: в стульчаку Аттербері було знайдено два листи.

Я сказав йому, що в королівстві Трібнія, яке тубільці звуть Ленгден... — анаграми слів Британія (Britain) і Англія (England). Сатира Свіфта знов набуває політичного характеру.

Вони, приміром, можуть виявити, що стільчак означає таємну нараду, табун гусей — сенат, кульгавий пес — загарбника... — Аттербері, якого суд звинуватив у зв’язку з претендентом (сином опального короля Якоба ІІ — Джеймса), одержав у подарунок від французьких друзів собаку, який в дорозі зламав лапу.

Розділ VII