Метаморфози

825] З римським вождем надаремно побравшись, впаде єгиптянка,

826] Повна шалених надій, і розвіються п яні погрози,

827] Нібито має Канопові наш Капітолій служити.

828] Втім, чи назву тут чужинців усіх, що на схід і на захід

829] Від Океану живуть? Де людина селитися може,-

830] Там буде влада його; буде й море йому слугувати.

831] Миром осяявши землі довкіл, на права горожанські

832] Зверне думки свої й найсправедливіші видасть закони-.

833] Прикладом власним поправивши звичаї, зверне, провидець,

834] Зір на прийдешні віки; покоління наступні побачить

835] І побажає, щоб син, осяйної дружини нащадок,

836] Разом з ім ям перейняв і про Рим невсипущу турботу.

837] Тільки тоді, як зрівняється віком із старцем пілоським.

838] Небо підхопить його, між родинні сузір я помістить...

839] Цю ж його душу стійку, що з грудей вилітає крізь рани,

840] Зоряним сяйвом зроби, хай на наш Капітолій, на форум

841] Вічно з небесних осель споглядає божественний Юлій!»

842] Щойно він вимовив те, благодатна Венера негайно

843] В римський сенат із ефіру спустилась і там, непомітна,

844] Цезаря душу взяла; не могла допустити до того,

845] Щоб у повітрі, як дим, розпливлась - між зірок оселила.

846] Поки несла - мовби жар усе дужчий обпалював лоно,

847] І відпустила її, й, спалахнувши, душа піднялася

848] Вище, ніж місяць; майнувши в просторах вогненним волоссям.

849] Зіркою вже мерехтить. Поглядає з висот на великі

850] Синові справи - й радіє всім серцем його перевазі.

851] Хоч заперечує син, щоб його прославляли над батька,

852] Вільна, проте, й не покірна наказу ніякому слава

853] Першість йому надає, тільки в цьому йдучи проти нього.

854] Так поступився Атрей Агамемнону: синові - батько;

855] Так над Егеєм піднявся Тесей, так Ахілл - над Пелеєм;

856] Так,- щоб нарешті я міг відповідніший приклад подати,-

857] Древній Сатурн од Юпітера менший. В ефірних оселях

858] Обширом світу потрійного править Юпітер. А землю -

859] Августу він доручив, отже, й Август- владар наш і батько.

860] Ви, охоронці-боги, що колись відвели від Енея

861] Меч і вогонь! Ви, місцеві боги, ти, Квіріне, хто наше

862] Місто заклав, нездоланного Ромула батьку - Градіве,

863] Ти, що в пошані святій між пенатами Цезаря, Весто,

864] З Вестою Цезаря й ти, хто при вогнищі став, Аполлоне!

865] Ти, хто в тарпейській високій святині, Юпітере-батьку!

866] Всі, кого чистий душею співець закликать має право:

867] Хай не спішить надійти, хай живими вже й нас не застане

868] День, коли Август, цей світ залишивши,- своє володіння,-

869] Зійде на небо й сприяти побожним іздалеку буде! [279]

870] Ось і завершено труд. Ні вогонь, ні залізо, ні злобна

871] Давність не владні над ним, ані гнів руйнівний Громовержця.

872] Хай надлетить неминучий той день, що за правом одвічним

873] Тіло бере,- закінчиться лиш никле моє існування:

874] В день цей єства свого кращою часткою, звившись над світом.

875] Злину до зір, і ніщо не схитне, не затре мого ймення.

876] Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава,

877] Буду в людей на устах і, якщо таки можна покластись

878] На прозорливість співця,- возвеличений, житиму вічно. [280]

ПРИМІТКИ

КНИГА ПЕРША

10. Тітан- бог сонця Геліос (тут - сонце), син Гіперіона, одного з титанів - дітей Урана (Неба) і Геї (Землі); з ним ототожнювали Феба-Аполлона,

11. Феба- Діана (Артеміда), дочка Юпітера і Латони, богиня полювання, уособлення Місяця.

13. Амфітріта - дочка морського бога Нерея; тут - море.

61. Евр - південно-східний вітер. До країв набатейських...- тобто в Аравію.

64. Зефір - лагідний західний вітер.

65. Борей - поривистий північний вітер; у римлян - Аквілон.

66. Австр, Австер - південний дощовий вітер; у греків - Нот.

82. Син Іапета - Прометей.

113. Сатурн - староіталійський бог, ототожнений з грецьким Кроносом, якого скинув його син Зевс (Юпітер) у підземелля - Тартар; за часів Сатурна (Кроноса) був «золотий вік».

123. Церерине зерно - збіжжя; Церера - сестра Юпітера, богиня землеробства і родючості .

139. Стігійською - тобто підземною, від Стіксу, річки в підземному царстві.

150. Астрея - богиня справедливості; покинувши землю, стала сузірям Діви.

152. Діти землі - гіганти, сини Геї та Урана, що розпочали боротьбу з олімпійськими богами; були подолані з допомогою Геракла.

155. Олімп, Пеліон, Осса - гори в Фессалії (давня Гемонія), області на півночі Греції в басейні ріки Пенею.

163. Сатурній - Юпітер, син Сатурна. Дочкою Сатурна була Юнона - Сатурнія (див. далі рядок 612), дружина Юпітера.

165. Лікаонову учту...- йдеться про Лікаона, міфічного володаря Аркаді! (див. далі, рядки 210-239).

176. Палатін - міська дільниця на Палаті не ькому пагорбі, де були святині, палац Августа, оселі римської знаті.

178. Громовержець - Юпітер.

187. Нерей - син Понта і Геї, батько нереїд, морських німф.