Мій бос — ідіот

Своєрідною підказкою може бути запитання-підводка, чи Карін мала справу з такими завданням раніше? Якщо відповідь «Так, вона робить це щотижня», то все зрозуміло, правда ж? Якщо вона вирішує такі питання регулярно, чи робить вона це найкращим чином? Якби тільки ви знали, скільки людей насилу справляється з повсякденною роботою, про яку ви навіть гадки не маєте. Тож, по суті, питання має бути таким: «Чи зробить вона це найкраще?»

Якщо відповідь усе ще «Так», то делегувати Карін таке завдання — простісінька справа. Однак, якщо відповідь: «Ні, Карін часто встряє у різні проблеми з такими завданням», тоді вам доведеться над цим попрацювати. Ви повинні з’ясувати, чого їй бракує. Можливо, вона просто не знає, як це зробити.

Невеликий натяк, як знайти відповідь на запитання, чи Карін може зробити, якщо їй доручити саме таке завдання: запитайте у самої Карін!

Перед тим, як ви це зробите, подумайте, що Карін може вам відповісти. Це залежатиме від низки різних чинників: її мотивації, впевненості у собі, її кольору та навіть від її рушійних сил. Крім гнітючого, але очевидного факту, що вкрай мало людей визнають свою недостатню компетентність у питаннях, у яких їм варто було розібратися ще п’ять років тому. Мені знадобилася щонайменше година важких копань у собі, щоб визнати, що я і гадки не маю, що це робив на роботі останні років п’ять.

Тому найкращий спосіб оцінити здатність Карін виконати доручену їй роботу — подивитися, як вона справляється зі своєю роботою загалом. Просто оцініть якість роботи, яку вона виконує.

Так, ви можете це зробити, ви — її начальник. Робіть це акуратно, але головне — робіть це. Не вдавайтеся до виправдань, мовляв Карін розлютиться, бо ви контролюєте її роботу. Ви — її начальник, ваше завдання — отримати інформацію про її роботу.

Подумайте: якщо ви не маєте такої інформації, якщо Карін її не має — хто ж тоді повинен знати, як вона працює?

Люди багато базікають, і багато хто любить безпідставно себе вихваляти. Але береться до уваги тільки продемонстрована компетентність. Уявіть, що запитуєте у Карін, чи вміє вона їздити на велосипеді. «Звісно», — відповідає вона. На мою думку, вам слід попросити її проїхати кілька кіл надворі, щоб ви побачили, яка з неї велосипедистка. Якщо ж вона відповість «Ні, сьогодні якось не той день для поїздок на велосипеді…», то ви однозначно маєте підстави засумніватися над тим, що з кермуванням велосипеда в неї все гаразд.

3. Спробуйте оцінити залученість працівника до виконання завдання

Ось це може бути важко. Найпростіший спосіб — розділити залученість на дві частини: мотивація та впевненість у собі.

Мотивація

Чи хоче Карін взятися за це завдання?

Чи проявляє вона ентузіазм, чи захоплена цією справою, чи бачите ви спалах у її очах, коли просите її розібратися з питанням Z? Їй не потрібно стрибати від щастя, але було б добре, якби делеговане вами завдання викликало б у неї бодай якусь реакцію. Якщо ви зустрічаєтеся з посмішкою та коментарем: «Я із задоволенням це зроблю!», тоді ви — перемогли.

Однак, якщо у відповідь ви чуєте глибоке зітхання та якийсь «апокаліптичний» коментар, що вона помре під вагою всієї роботи, яку ви на неї звалюєте, то чому ж вам не докинути їй ще кілька завдань, щоб «напевно», тоді у вас є привід підсунути стілець і сісти до Карін ближче.

Я розумію, що такі прямолінійні відповіді трапляються зрідка, але вам потрібно шукати подібні сигнали. Подумайте, як таку думку чи позицію висловив би кожен окремий колір.

Примітка: не плутайте загальне позитивне ставлення з мотивацією до виконання конкретного завдання. Приміром, жовті працівники можуть звучати дуже позитивно майже з будь-якого питання та без будь-якої мотивації. Це не означає, що вони із задоволенням присвятять увесь суботній день прибиранню підвалу.

Упевненість у собі

Тут усе дещо ускладнюється. Чи довіряє Карін своїм здібностям? Висока впевненість у собі притаманна двом етапам — першому й останньому. На першому етапі вона є наслідком недостатнього знання про завдання. Ми думаємо, що все буде добре, тому що не знаємо, що на нас очікує. Згідно з моїми назвами цих етапів, які я подав у першій частині книги, Карін несвідомо некомпетентна. Про що тут хвилюватися?

На четвертому етапі впевненість у собі базується на усвідомленні того, що Карін впорається із завданням незалежно від того, чи воно складне. Вона багато разів спостерігала за своїм же успіхом, тому має сміливість розраховувати на свою спроможність і на свої вміння. Вона — свідомо компетентна.