Мій бос — ідіот

На другому етапі Карін — свідомо некомпетентна, її впевненість у собі зазнала багатьох ударів від попередніх невдач. Вона вже заїхала в канаву — якщо ви ще раз потерпите від мене цю метафору — і тепер їй болісно усвідомлювати свою некомпетентність. Її довіра до самої себе — на низькому рівні. Іноді вона в себе не вірить взагалі, бо повністю здається.

Перший, другий і четвертий етапи насправді досить просто ідентифікувати. Задавши кілька контрольних питань, ви швидко дізнаєтеся, на якому з них нині перебуває Карін.

Однак із третім етапом — трохи складніше. Тут Карін є несвідомо компетентною, тобто вона досить добре знає свою роботу, але сама цього ще не усвідомлює. У неї виникають сумніви, навіть якщо ви, як її начальник, думаєте, що вона може сміливо засукати рукави та взятися за цю справу. Однак Карін сама цього ще не розуміє. Вона ще не досягла того успіху, який би надав їй упевненості в собі, і тому відчуває себе невпевнено.

Який висновок?

Вам потрібно знайти в Карін цю впевненість. Річ не в компетентності. Йдеться не про ентузіазм чи енергію на виконання завдання. Ви шукаєте підтвердження того, що вона сама вірить у те, що впорається.

Спробуйте придивитися до самих себе. Я хотів би зробити багато речей, але на них ніколи не наважуся. У разі з Карін ми маємо те саме. Виклики на третьому етапі криються в множині різних причин: наша впевненість часто залежить від того, яким нам видався день, бо в хороший день проблем із цим у нас не виникає, а в інші дні наша самооцінка така низька, що нижче вже нема куди. Карін не перейде на четвертий етап, якщо не стабілізуються цих три чинники: компетентність, мотивація та впевненість у собі.

Це природний процес… тоді що вам із ним робити?

Інколи я зустрічаю начальників, які всіляко намагаються обійти цю тему, і деякі з них роблять велику справу, бо вони так божевільно зайняті, що їхнім підлеглим усе доводиться робити самим. Ці начальники взагалі не розуміють смисл того, про що я кажу, або вони свідомо вирішили удавати із себе тугодумів.

Кожен етап має свої виклики. Я хочу, щоб ви виконували подані нижче інструкції кожного разу, коли делегуєте якесь завдання.

1. Опишіть завдання чітко та зрозуміло.

2. Оцініть етап розвитку працівника.

3. Визначте, якого керування він/вона потребує.

4. Надайте цій людині те, чого вона потребує.

Просто, хіба ні?

Як колись сказала одна мудра людина: «В теорії немає різниці між теорією та практикою. Але на практиці — є».

Ось контрольний перелік того, що вам слід мати на увазі:

Як і завжди, ви вільні робити так, як уважаєте за потрібне. Але ви також повинні мати можливість легко перекласти це все на мову свого повсякденного життя.

Хороший спосіб навчитися проводити такий аналіз — це перевірити його на собі. Якщо ви зможете це зробити, не прикрашаючи суворої правди, то неодмінно впораєтеся з потребами своїх працівників.

Я сам це роблю перед тим, як братися за будь-яке завдання. Тепер я говорю про щось більше, ніж те, що я роблю щодня, бо з більшістю завдань я відчуваю себе на четвертому етапі. Але я не хочу надто вихвалятися — я хочу бути чесним.

Якщо я, чи хтось інший, стверджує, що перебуває на четвертому етапі, то це може означати щось із трьох варіантів:

1. Я вправно вмію сам себе обманювати.

2. Я не вмію дослухатися до свого внутрішнього голосу.

3. Я давно не пробував нічого нового.

Лектор Томас — приклад

Я читаю багато лекцій. Дуже багато. У цей момент, коли ви тримаєте цю книжку в руках, я, мабуть, прямую читати лекцію, вже її читаю, або вже прочитав і йду додому. Аудиторія може бути різною, але почнімо із самого початку й використаємо підхід Герсі та Бланшара:

Крок 1: Визначте завдання

Прочитання лекції про ефективну комунікацію перед абсолютно невідомою аудиторією.

Крок 2: Оцініть компетентність для виконання цього завдання

Пропрацювавши понад двадцять років у цій галузі, я думаю, що на темі лекції я дуже добре знаюся. Я також знаю, як її презентувати, можу створити презентацію в Powerpoint і вправно виступаю на сцені. Мої компетенції — високі.

Крок 3: Оцініть залученість до виконання завдання

Я дуже полюбляю «мавпувати на сцені» й промовляти до людей, які хочуть слухати те, що я можу їм розповісти. Отже, моя мотивація є дуже високою. Оскільки я говорив про комунікацію на основі системи DISA тисячу разів, моя впевненість у собі також висока. Відповідно, загалом, моя залученість до виконання завдання — висока.

Про що каже цей аналіз?

Що я перебуваю на четвертому етапі, коли йдеться про лекцію на тему ефективної комунікації. Моєму особистому коучу достатньо дати мені нові стимули та нові виклики. І це забезпечить мені простір для дій, якого я потребую.