Мій бос — ідіот

Час від часу в мене виникає запитання, чому зелені взагалі можуть захотіти стати начальниками, якщо вони проявляють описані вище риси характеру? Керування передбачає, серед усього іншого, розв’язання конфліктів і впровадження змін.

Відповідь, мабуть, полягає в тому, що зелені іноді відчувають потребу у владі. Внутрішня, індивідуальна рушійна сила може бути більшою частиною зеленої поведінки, внаслідок чого формується особистість, що хоче брати участь у різних процесах і впливати на них.

Протягом багатьох років я цікавився в різних зелених начальників, чому вони взялися за таку роботу. Відповіді були різноманітними. Часто кажуть, що їм важко було відмовитися, їм обіцяли, що нічого не зміниться — вони все одно будуть частиною команди, а іноді їх спокушали гроші. Я думаю, ми повинні визнати, що зелені так само чутливі до спокус, як і всі інші.

Іноді мені здається, що зелена людина просто не встигла відсторонитися, перш ніж їй поставили таке запитання.

Тож як змусити вашого розсудливого начальника ухвалювати важкі, але важливі рішення?

Як і в попередніх випадках, коли ви можете зустрітися з вашим начальником? Якщо ви зустрінетесь на пів дорозі процесу перетворення, пристосування до змін не буде таким драматичним.

Нижче я подаю свої пропозиції щодо того, як можна достукатися до зеленого начальника й зробити так, щоб ваша співпраця з ним була гладенькою. Як вам слід поводитися, щоб змусити начальника ухвалити рішення? У разі із зеленими це може бути одним із найбільших викликів.

Побачити людину за титулом

Як і з жовтими начальниками, зелені сильно орієнтовані на стосунки. Єдине, що їх відрізняє, що жовтий начальник просто піде до когось іншого, якщо у вас із ним не складуться взаємини, а зеленого гризтиме совість, якщо він чи вона відчує, що у ваших стосунках щось не так. Звичайно, турбота про добробут начальника не є вашою відповідальністю, але його душевна рівновага може бути корисною для вас, хіба ні?

Це означає, що до свого начальника треба ставитися і як до керівника, і як до людини. Якщо ви погоджуєтеся з цим підходом, то мусите відмовитися від твердження: «Ви — начальник, тож вам і вирішувати». Зелені начальники не хочуть, щоб це мало такий вигляд. Вони хочуть, щоб їх уважали частиною команди, частиною своєї «банди». Вони зазвичай не сидять на високому начальницькому троні й не дивляться на працівників як на своїх підлеглих, до того ж під час обговорень вони ніколи не витягують із рукава козир «я — начальник», якщо ваші з ним погляди на якесь питання різняться. Зелені начальники хочуть домовитися. Ваша думка для них важлива. В процесі ухвалення рішення вони хочуть, щоб кінцеве рішення вас також влаштовувало.

Ставтеся до зеленого начальника трохи, як до свого друга. Запитайте, як він почувається, чи переживає стрес, чи можете ви йому чимось допомогти? Якщо він натякає, що вдома в нього проблеми, знайдіть хвилинку, щоб його вислухати. Це створить добрі стосунки між вами та зміцнить основу для плідної співпраці.

Або навіть простіше: не начальник сидить напроти за столом перед вами, а проста людина.

Будьте максимально спокійними й контролюйте себе

Під час спілкування із зеленим начальником ви повинні зберігати спокій. Якщо ви маєте пропозицію щось змінити або покращити, будьте спокійними. Викладіть аргументи один за одним і представляйте все так, ніби це стосувалося планування відпустки.

Зважайте на мову тіла. Зелені часто приховують свої емоції, але обдурити своє тіло неможна. Навіть якщо слова, які вимовляє начальник, приємні та ввічливі, подивіться, наприклад, чи схрещені його руки, чи нахмурене чоло тощо.

Зелені начальники все відчувають. Вони дослухаються до своїх внутрішніх сигналів і водночас намагаються відчути ваш настрій. Це вимагає часу. Змістовні питання можуть деякий час бути в тіні, і це — природний процес для зелених. Найкраще, що ви можете зробити в такій ситуації, це приєднатися до процесу й дозволити йому перетікати в його природному темпі.

«Як ви вважаєте?»

Це може видатися вам дивним, але не факт, що ваш начальник висловить власну думку. Зелене начальство може довго вичікувати. Можливо, не так довго, як сині, але ви не відразу дізнаєтеся їхню думку. Цьому є низка причин, тому найкраще, що ви можете зробити, — розпитувати.

Нехай це будуть відкриті запитання, тобто ті, на які начальник не зможе відповісти «так» або «ні».

Замість того, щоб запитувати: «Чи можемо ми це зробити?», що вимагає від начальника стати на чітку позицію, краще запитайте: «Які переваги ви вбачаєте в моїй пропозиції?».