Читаем Мистецтво кохання полностью

129] Стали край моря, було, й про фракійського владаря долю,

130]     Долю криваву, жахну німфі схотілось почуть.

131] Прутом легеньким Улісс (у руці випадково мав прута)

132]     Що їй цікавим було, те на піску й зобразив.

133] "Троя, - мовив, - ось тут (накреслив мури високі),

134]     Тут - Сімоент, а ось це - табір мій. Поле було

135] (Прутом обвів); от його й окропили ми кров'ю Долона,

136]     Що гемонійських узявсь викрасти коней вночі.

137] Реза фракійського тут був намет, а по цій от дорозі

138]     Коней, що їх уночі викрали, я повернув".

139] Креслив іще не одне, та тут хвиля на берег набігла -

140]     Й Трої, і Реза-вождя, й табору - мов не було.

141] "Хочеш, - богиня тоді, - довіритись хвилі, що змила -

142]     Ти й ворухнутись не встиг - стільки великих імен?"

143] Отже, хто б ти не був, з осторогою стався до вроди,

144]     Дбай про щось більше, ніж те, чим утішається зір.

145] Ласка, і вправна, й тонка, - лиш вона володіє серцями,

146]     Строгість - хіба до злоби й воєн дикунських веде.

147] Хто б то любив коршака, що постійно готовий до бою?

148]     Хто б то до вовка горнувсь, що на овець зазіха?

149] В сильця ж не ловимо ми ластівок, бо то ніжне створіння,

150]     Мирно під крівлями веж птах хаонійський живе.

151] Геть же колючі сварки, язиків поєдинки дошкульні!

152]     Милою мовою слід ніжну живити любов.

153] Сварка - мужів од жінок, а жінок - від мужів одганяє,

154]     Тут ані ті, ані ці не зостаються в боргу.

155] Втім, це жінкам до лиця, бо сварливість - посаг жіночий,

156]     Подруга ж, любка, нехай чує лиш ніжні слова.

157] Таж не закон приписав вам в одній обніматись постелі,

158]     Ні! Не закон, а любов є володаркою тут!

159] Ласку з собою принось, обіцянками слух зачаровуй,

160]     Щоб, лиш побачить тебе, сяяла з щастя вона.

161] Не для багатих, однак, за наставника я у любові:

162]     Можеш за втіху платить - зайве мистецтво моє.

163] Де вже там вчити того, хто дарунками сипле довкола!

164]     Тут відступаємо ми, марне змагання з таким.

165] Хист мій для вбогих, бо й сам, хоч убогий, а вмів я любити:

166]     Не подарунками, ні - вабив словами красунь.

167] Бідному ж гарячкувати не слід, лихословить тим паче,

168]     Стерпіти мусить таке, чим би обуривсь багач.

169] Якось, розгніваний, збурив я зачіску в любки своєї -

170]     Скільки-то днів я згубив через поквапливий гнів!

171] Якось я туніку їй розірвав (не відчув, не помітив

172]     Як, та сказала вона) - й щедро те відшкодував.

173] Тож помилок свого вчителя вам повторяти не раджу,

174]     А засторогою - те, що я за них заплатив.

175] З парфом хай будуть бої, а з любкою, спраглою ласки, -

176]     Мир, і забави, й все те, в чому - причина жаги.

177] Може, не надто м'яка, хоч і любиш, не ніжна до тебе -

178]     Будь витривалий, терпи: зм'якне небавом, ще й як!

179] Гілку, щоб лук з неї був, треба легко, обачно згинати:

180]     Спробуєш силу на ній - тут же зламаєш її.

181] Море з обачністю перепливеш; підкорити не зможеш

182]     Річки, якщо навмання будеш гребти, проти хвиль.

183] Ласкою тигра служити привчиш, нумідійського лева,

184]     З часом навикне і бик плуга ріллею тягти.

185] Ось Аталанту візьми нонакрійську - сама непокірність,

186]     А піддалася таки: муж наполегливий був.

187] Десь під наметом дерев свою долю і гордість дівочу

188]     Міланіон у сльозах, кажуть, не раз проклинав.

189] Сіті зрадливі не раз, їй покірний, двигав на шиї,

190]     Ратищем гострим не раз диких він клав кабанів.

191] З лука поцілив у нього Гілей, та прикрішої рани,

192]     Глибшої рани не той - інший завдав йому лук.

193] Я ж на Менальські хребти не велю тобі збройним спинатись,

194]     Ні під вагою тенет потом спливати, ані

195] Стріли грудьми зустрічать - моє обережне мистецтво

196]     Інших наказів тобі, окрім м'яких, не дає.

197] Дибки стає - відступай: відступаючи, ти переможеш;

198]     Тільки виконуй усе, що б не жадала вона.

199] Ганить - за нею й ти гань, а схвалює - схвалюй за нею;

200]     Каже, що так, кажи "так"; "ні" - тоді й ти кажи "ні";

201] Смішно їй - ти підсміхнись, а сплакне - на сльозу спроможися

202]     їй лиш одній визначать вираз обличчя твого!

203] От вона кісточку гральну метне - промахнися навмисне,

204]     А промахнеться вона - виграть їй дай все одно.

205] В довгі кості йде гра - щоб їй програвать не траплялось,

206]     "Псів" ти частіш викидай, щоб вигравала вона.

207] Ну, а в "розбійники" гра розпочнеться - ти так зроби хід свій,

208]     Щоб над твоїм вояком ворог взяв гору скоріш.

209] Сам окриття з гілочок не соромся над нею тримати,

210]     Сам, куди йтиме, в юрбі вправно їй шлях прокладай.

211] Стільчика їй не вагайся підкласти до ложа й сандалі

212]     З ніжки тендітної знять чи підв'язати їх знов.

213] Може, тремтітимеш сам, та велительці ручки раз по раз

214]     Ти біля серця свого власним теплом зігрівай.

215] І за ганьбу не вважай (хоч це дійсно ганьба, та приємна)

216]     Дзеркало, хоч ти й не раб, як чепуриться, тримать.

217] Той, хто потвор поборов, що їх мачуха слать не встигала,

218]     Хто небосхил підпирав, потім - на небо ступив,

Перейти на страницу:

Похожие книги

Трагедии
Трагедии

Эсхила недаром называют «отцом трагедии». Именно в его творчестве этот рожденный в Древней Греции литературный жанр обрел те свойства, которые обеспечили ему долгую жизнь в веках. Монументальность характеров, становящихся от трагедии к трагедии все более индивидуальными, грандиозный масштаб, который приобретают мифические и исторические события в каждом произведении Эсхила, высокий нравственный и гражданский пафос — все эти черты драматургии великого афинского поэта способствовали окончательному утверждению драмы как ведущего жанра греческой литературы в пору ее наивысшего расцвета. И они же обеспечили самому Эсхилу место в числе величайших драматических поэтов мира.Эта книга включает все дошедшие до нас в целом виде трагедии Эсхила. Часть из них печатается в новом переводе.

Эсхил

Античная драма / Античная литература / Древние книги
Лирика древней Эллады в переводах русских поэтов
Лирика древней Эллады в переводах русских поэтов

Предлагаемая читателю книга охватывает лирику древней Греции в том виде, как она отразилась в переводах русских поэтов главным образом XIX и отчасти XVIII и XX вв.Сборник имеет задачей познакомить не столько с древнегреческой лирикой как таковой, сколько с восприятием ее в русской поэзии. Поэтому переводы подобраны как с точки зрения полноты воспроизведения всех особенностей оригинала, так и по признаку характерности его восприятия на том или ином этапе развития русского художественного слова. При наличии нескольких переводов одного и того же древнегреческого текста даются наиболее примечательные из них — в указанном отношении. В случае, если на ряду с переводом имеется также более или менее близко и художественно-значительное подражание, оно приводится к комментарии. Последний дает также необходимые данные справочного характера.

Алкей , Асклепиад Самосский , Вакхилид , Симонид Кеосский , Феодорид

Античная литература