Мистецтво кохання

085] Найкрасномовніший там мов німіє, бо замість чужої -

086]     Власну справу тепер мусить, сердега, вести.

087] От і сміється над ним із сусіднього храму Венера:

088]     З гордого опікуна - скромний зробився прохач.

089] Та найудатнішим будеш ловцем у півкруглім театрі:

090]     Матимеш здобич таку, що й не наснилась тобі.

091] Не для потіхи лише - для любові чимало тут гідних,

092]     Буде забавиться з ким, буде кого й полюбить.

093] Як от мурашки снують то сюди, то туди, незліченні,-

094]     Кожна поживу несе, в ротику двигає щось;

095] Як ото бджоли над квітом лугів, над ярами, де пахнуть

096]     І медуниця, й чебрець, денно роями гудуть,

097] Так на видовища славні спішить пишношатне жіноцтво,

098]     Гляну - й вагаюсь не раз, око на кому спинить.

099] І подивитись ідуть, і щоб інші на них подивились:

100]     Серед юрби, на виду, спробуй-но цноту шануй!

101] Спокій видовищ ти, Ромуле, перший тоді скаламутив,

102]     Як на сабінських дівчат римських пустив юнаків.

103] Мармур там ще не білів, а поміст не рудів од шафрану,

104]     Де просто неба сидів, не під наметом, глядач.

105] На Палатіні (там лісу не бракне) наламане гілля

106]     В ту, що минула, добу скромним помостом було.

107] Люд не на лавах - на дерні сидів, а кошлате волосся,

108]     Щоб не діймала жарінь, зеленню всяк окривав.

109] Очі там кожен пасе на дівчатах: котру б собі взяти? -

110]     В грудях тим часом горить непереборна жага.

111] Ось невигадливий спів починає сопілка етруська,

112]     Тричі притупнув уже, вчувши її, танцюрист.

113] Люд у долоні вже б'є, хоч невміло, - тоді-то володар

114]     Знак, щоб хапали дівчат, нетерпеливим подав.

115] І позривалися з місць юнаки - запальні, галасливі,

116]     Й кожен, котру забажав, ту й забирає собі.

117] Як од орлів навсібіч розлітаються тихі голубки,

118]     Як од голодних вовків ніжна овечка втіка,

119] Так затремтіли й сабінянки перед нальотом зухвальців:

120]     Щойно рум'яні були - страх на лиці забілів.

121] Хоч і на всіх він один - неоднаково кожна боїться:

122]     Ця рве волосся, а та - наче без тями сидить.

123] Матінку кличе одна, заніміла від остраху інша,

124]     Ця ані слова, ця в плач, та остовпіла, та - в біг.

125] От і ведуть їх, щоб мати жінок собі, схоплених юнок,

126]     І не одну з-поміж них навіть сам страх прикрашав.

127] Ту, котра вперта була, брав на руки гарячий здобичник,

128]     Міцно тулив до грудей, напоумляючи таю

129] "Що ж ти сльозами лиш очі псуєш? Ким твій батько був завжди

130]     Неньці твоїй, тим і я, дівчино, буду тобі".

131] Ромуле, ти, як ніхто, воякам своїм вмів догодити;

132]     За нагороду таку згоден і я воювать!

133] Отже, од тих славнозвісних часів велелюдні театри

134]     Для миловидих дівчат - наче ті ями-пастки.

135] Варто вчащати тобі й на змагання породистих коней:

136]     Цирк, що народом кишить, не розчарує ловця.

137] Тут не потрібно тобі спілкуватися мовою пальців,

138]     Погляду, поруху брів не перехоплюють тут.

139] Побіч красуні сідай собі сміло - ніхто не осудить,

140]     Боком до неї тулись - слова не скаже ніхто.

141] Хоч не хотіла б - тулитися мусить, бо тісно на лаві,

142]     Й та тіснота, пам'ятай, тільки на руку тобі.

143] Далі вже гав не лови - до сусідки словечком озвися,

144]     Можна спочатку пустим, тільки б розмова пішла:

145] От, чиї коні, спитай, вдаючи зацікавлення, й тут же

146]     Саме за тих, що й вона, ти від душі вболівай.

147] А понесуть по арені богів урочистим походом -

148]     Владній Венері тоді якнайгучніше плещи.

149] Може, пилинка якась, покружлявши, сусідці на груди

150]     Сяде - ти пальцем чутким зняти її поспіши.

151] Хай і не сяде - зніми все одно: лови будь-який привід,

152]     Тільки б засвідчити міг щиру турботу свою.

153] От їй поділ зіслизнув до землі (забруднитися може) -

154]     Маєш нагоду: нагнись, щоб підхопити його.

155] Тут же тобі й нагорода за труд: нахилившись, побачиш

156]     Ніжку, й за це вже ніяк дівчина не дорікне.

157] Іноді ще й озирнись, чи сусід, що сидить позад неї,

158]     їй у тендітне плече грубо коліном не вперсь.

159] Часто й дрібниця захоплює: не одному прислужилось,

160]     Що подущинку м'яку впору і зручно підклав,

161] Що охолоджував помахом віяла милу сусідку,

162]     Стільчика їй підставляв, щоб не втомилась нога.

163] Ось яку змогу дає тобі цирк домогтися кохання,

164]     Як і арена дзвінка, вкрита кривавим піском.

165] Тут і для сина Венери не раз є гаряча робота:

166]     Той, хто на рани дививсь,- рану під серцем відчув:

167] Кинеш слівце чи торкнешся руки, оголошення взявши,

168]     А чи поб'єшся в заклад, хто переможе з бійців, -

169] Зойкнеш негадано й сам, як стріла тебе пройме летюча,

170]     Був дотепер глядачем - жертвою станеш нараз.

171] Ну, а видовище те, що ним Цезар недавно втішав нас,-

172]     Як у бою кораблі перські й афінські зійшлись?

173] В Римі тоді з-над обох побережжів зібралася молодь -

174]     Цілий, здавалося, світ місто вмістити змогло.

175] Хто ж у такому гурті не зустріне своєї любові?

176]     Ой, багатьох у ті дні мучив прибулець Амур!..