Мистецтво кохання

177] Нині, щоб світ підкорить, на край світу рушає наш Цезар:

178]     Найнедосяжніший схід нашим тепер назвемо.

179] Парфе, покари чекай! Разом з Крассом полеглі, радійте:

180]     Римських клейнодів ясних варвар уже не зганьбить!

181] Месник піднявсь, що вождем від дитинства ще заповідався,

182]     Хлопець - війну вже веде, хоч не хлоп'яча то річ.

183] Скільки безсмертному літ, не дошукуйся, хто слабодухий:

184]     Цезарям силу не вік - роду високість дає.

185] Хист неземний дозріває скоріше, ніж часу перебіг:

186]     Млява років течія - не перешкода йому.

187] Хижих двох зміїв тірінфський герой задушив немовлям ще,

188]     Хоч у колисці, а все ж - гідний Юпітера був.

189] Вакх іще й нині юнак, а яким же він був тоді юним,

190]     Як переможений край - Індію - тирсом жахав!

191] Мужність, опіка отця воювать тобі, хлопче, поможе

192]     Й ворога перемогти - мудрість, опіка отця.

193] Славним початком таким не применшиш великого ймення,

194]     Перший з-між хлопців тепер, далі - з-між сивих мужів.

195] Є ще брати в тебе - кривду братів поспіши відомстити,

196]     Батько є - стань же твердим захисником його прав!

197] Зброю подав тобі батько вітчизни, твій батько, а ворог

198]     Батьком набуте майно хоче собі загребти.

199] Праведна зброя твоя, а в напасника стріли злочинні,

200]     Правда, пошана богів - ось де знамено твоє.

201] Силою права подоланий парф; хай подоланий буде

202]     Й списом, щоб східні скарби вождь мій для Риму здобув.

203] Благословіте ж похід, батьку Марсе і Цезарю-батьку:

204]     Богом один із вас є, другий - ним буде в свій час.

205] Я перемогу віщую тобі, оспівать обіцяю,

206]     Скільки снаги та чуття, гучно, звитяжцю, тебе.

207] Будеш загони вести й підбадьорювать їх моїм словом,

208]     Тільки б ти серцем своїм слово оте прихистив!

209] Спини парф'ян-втікачів, груди римлян оспівувать буду

210]     Й стріли, що мече їх парф, коней звернувши назад.

211] Ти утікаєш, щоб перемогти, але що ж залишаєш

212]     Для переможених? Марс, парфе, покинув тебе.

213] Скоро заблисне той день, як тебе, променистого мужа,

214]     Біла, мов сніг, четверня площами Рима промчить.

215] Поперед тебе ітимуть вожді з ланцюгами на шиях -

216]     їм уже втеча стрімка не допоможе тепер.

217] Весело те споглядатиме юнь - наші хлопці й дівчата,

218]     В кожного з нас у той день щастям душа забринить.

219] От запитає котрась: "Як вождів тих імення? Які ж то

220]     Гори зображені там, ріки, долини які?"

221] Все поясни їй, а ще навіть те, про що й не питала,

222]     Хоч би й не знав ти всього - мов про відоме, кажи:

223] "Хто у вінку із тростин, то Евфрат; в кого синяві пасма

224]     В'ються по плечах, то це - славний на витоки Тігр.

225] Там он вірмени ідуть; ось - Данаєва донька Персіда;

226]     Це - славнозвісне колись місто між перських долин.

227] Цей ось і той он - вожді". Якщо знаєш - назви поіменно,

228]     Втім, хоч би навіть не знав,- сам ти їх вдало назви.

229] Та й за бенкетним столом не змарнуй для знайомства нагоди:

230]     Не про одне лиш вино думати слід, поки п'єш.

231] Там же й Амур, зарум'янившись густо, до рук своїх ніжних

232]     Ріг раз од разу бере, повен п'янкого вина.

233] Тільки-но Вакх йому крильця зросить, - вологою взявшись,

234]     Пурхать не може той бог, німо стоїть, та за мить

235] Вже він із крилець вологу ту струшує; хай лиш на серце

236]     Крапля комусь упаде - тут же пектиме любов.

237] Духу вино додає, до кохання жагу роздимає,

238]     Вихилиш келих до дна - туга покине тебе.

239] Сміх бере гору тоді, до змагання й злидар чує силу,

240]     Болі, турботні думки вже не захмарять чола.

241] Рідкісна в нашу добу заполонює душу відвертість,

242]     Підступи й хитрощі геть бог правдолюбний жене.

243] Ось коли хлопців серця в свої сіті ловили дівчата:

244]     Владна Венера й вино -- наче вогонь у вогні.

245] Хай лиш в оману тебе не введе миготлива лампада:

246]     Не за вином, не вночі вроду цінити берись.

247] Таж серед білого дня трьом богиням Паріс приглядався,

248]     Поки Венері сказав: "Першість тобі віддаю".

249] Ніч усі хиби, всі вади бере під своє покривало,

250]     Тож перша-ліпша з дівчат гарною буде вночі.

251] Про самоцвіти, багрець, чи правдиві, лиш день тобі скаже,

252]     Як і про постать, лице, чи бездоганні, - лиш день.

253] Ще називати місця, що на здобич жіночу багаті? -

254]     Легше піщинки, хоч їм ліку немає, злічить.

255] Мав би ще Байї назвать, узбережжя мережане Байїв,

256]     А чи купальні, що в них води сірчані паркі?

257] Зранений в серце, зітхнув не один, покидаючи місто:

258]     "От тобі й полікувавсь у славнозвісній воді!"

259] Ось біля Рима, в гайку, розмістилась Діани святиня -

260]     В битвах кривавих, мечем, владу вона здобула.

261] Діва, що в цноті живе, що ненавидить стріли Амура,

262]     Людям стільком завдала, гнівна, й завдасть іще ран.

263] Досі, нерівноколесу вперед женучи колісницю,

264]     Муза вказала тобі щедрі для ловів місця.

265] Зараз я викладу, як ти найкраще б до рук міг прибрати

266]     Ту, що вподобав, а це - стрижень повчання мого.