Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат

Традиційні народні знання й досі допомагають селянам орієнтуватися на місцевості, пристосовуватися до природи, робити обрахунки і виміри, є основою для пізнання світу. Так, день 14 вересня — свято Семена Стовпника — вважався основним для визначення погоди і врожаю на рік. Казали, що «Семен Стовпник пускав погоду на 12 місяців». Яка в цей день буде погода перед полуднем — така буде і весною; погода за період «перед полуднем» — «з полудня» вказувала погоду на літо; як буде «із полудня до вечора» — так буде восени; погода від початку вечора до ночі вказувала погоду на зиму. Дванадцять днів після свята Семена Стовпника вказували погоду на всі дванадцять місяців року.

Починаючи від цього свята, вважали гуцули, кожний осінній і зимовий місяці вказували погоду на відповідний весняний і літній місяці.

На Закарпатті також вважали, що кожний зимовий місяць вказував погоду на відповідний літній місяць: січень — на червень, лютий — на липень тощо. Народна спостережливість, тісне спілкування з природою допомогли виробити своєрідну метеорологічну службу, яка сприяла у веденні господарства. «Чоловік рано встає — всьо видит», — кажуть гуцули. Вміння пильно вдивлятись у навколишній світ, побачити і збагнути закономірність явища та його наслідків давали змогу прогнозувати погоду на основі таких прикмет: за виглядом рослин і дерев, їх ростом, поведінкою тварин, птахів, комах; за станом води, снігу, льоду; за вітром, хмарами, небосхилом; за небесними світилами — сонцем, місяцем, зорями.

• Якщо листя на деревах скоро жовтіє — будуть ранні морози, якщо ні — буде довго тепло.

• Якщо на модрині кілька гілочок пожовкнуть внизу, буде сніг у селі, якщо зверху — сніг випаде в горах.

• Якщо в лісі багато грибів, буде сувора зима.

• Якщо опеньки ранні, буде рання зима.

• Якщо дерево зацвіте і відцвіте протягом одного круга місяця по небу, буде добрий врожай.

• Коли дерева цвітуть у холодну погоду, буде добрий врожай на фрукти, оскільки цвіт не їсть мошка.

• Якщо восени розвивається кульбаба, буде довга осінь.

• Якщо спочатку розвивається береза, буде сухий рік, а як вільха — мокрий.

• Якщо бук розвивається перед вільхою, буде мокре літо.

• Якщо дерева розвиваються в такій послідовності: береза, вільха, а потім бук — буде тепле літо.

• Якщо перший поліг скошеного сіна змочить дощ, то вже все сіно змочить дощ.

• Якщо восени з'являться проліски, осінь буде довга.

• Передбачення погоди на основі спостережень за поведінкою тварин.

• Якщо влітку на полонинах худоба йде у верхи, то буде добра погода, якщо спускається вниз — насувається негода.

• Якщо має випасти сніг, то вівці, хоч би яка була добра паша, йдуть їсти готове сіно.

• Олені, дикі свині відчувають великий сніг. Вони збираються по п'ятеро і більше і спускаються вниз.

• На добру погоду ягниці бігають, чухаються («острі»), на сльоту — ліниві, дрімають («клюсят»).

• На добру погоду ягниці перевертаються, а на дощ — махають головами, відганяють комашню.

• На добру погоду порпаються кури.

• На погану погоду кури допізна залишаються на вулиці, на добру — скоро сідають на сідало.

• Свині на бурю зносять в кучу солому з загороди.

• Бджоли ховаються у вулики — на дощ.

• Якщо бджоли виходять на ніч «в літавку», буде дощ.

• Бджоли на негоду кусають сильніше.

• Як увечері співає півень, на другий день буде дощ.

• Якщо у білки вуха голі, буде довга осінь.

• На погану погоду сова кричить увечері.

• Якщо в означений час не видно журавлів, осінь запізнюється.

• Якщо рано відлітають журавлі, то осінь і зима будуть ранні.

• Якщо бузьки прилітають літом у гори, буде буря, холод.

• Кіт дряпає дерево чи інший предмет — на вітер.

• Якщо жаби «рохкають» посередині болота, буде дощ, якщо скраю — добра погода.

• Якщо при заході від сонця ніби простягаються світлі пасма, буде погода.

• Якщо сонце заходить за небосхил у хмару, це віщує погану погоду, а якщо сонце заходить у ясне, світле небо, буде хороша погода.

• Якщо має бути мороз, сонце «стоїть в обгороді», тобто в мареві.

• Якщо місяць білий — буде хороша погода, якщо червоний — сльота.

• Якщо місяць у «крузі» взимку — на снігопад, якщо влітку — на дощ.

• Якщо місяць сходить догори ріжками, буде погода, якщо ріжками вниз — буде дощ.

• Зорі в небі — на погоду.

• Коли жовто-багрові хмари тягнуться з заходу на схід і не чорніють, буде добра погода.

• Якщо хмара стоїть і розростається, буде дощ.

• Якщо мряка підніметься високо і згасне, буде погода.

• Якщо вітер віє згори, це на погоду, якщо з низів — на сльоту.

• Якщо на воді утворюється піна, буде сльота.

• Вода піднімається в криниці — на погану погоду.

• Коли восени падає сніг, а на деревах ще є листя, то обов'язково «упаде зима навесні на лист».

• Якщо «видуває лід з землі зверхи», то влітку буде повінь.

Звичайно, кожне з цих передбачень вимагає наукового дослідження й обґрунтування. Та зазвичай вони є віддзеркаленням неосяжної народної мудрості, перевіреної віками й поколіннями.

Вірування карпатських мисливців