Мовні ґрати

Пауль Целан Мовні ґрати

I

Stimmen, ins Grün
der Wasserfläche geritzt.
Wenn der Eisvogel taucht,
sirrt die Sekunde:

Was zu dir stand
an jedem der Ufer,
es tritt
gemäht in ein anderes Bild.

*

Голоси, вкарбовані
в зелень водного плеса.
Коли зимородок пірнає,
сюркоче секунда:

Те, що горнулось до тебе
на тому березі,
входить скошеним
в іншу подобу.

*

Stimmen vom Nesselweg her:

Komm auf den Händen zu uns.
Wer mit der Lampe allein ist,
hat nur die Hand, draus zu lesen.

*

Голоси, з кропив'яних стежок:

Ходи-но до нас на руках.
Той, хто самотній із лампою,
має тільки долоню, щоб з неї читати.

*

Stimmen, nachtdurchwachsen, Stränge,
an die du die Glocke hängst.

Wölbe dich, Welt;
Wenn die Totenmuschel heranschwimmt,
will es hier läuten.

*

Голоси, пророслі крізь ніч, линви,
на які ти чіпляєш дзвона.

Вигнись дугою, світе:
Коли мушля загиблих сюди приб'ється,
тут залунає.

*

Stimmen, vor denen dein Herz
ins Herz deiner Mutter zurückweicht.
Stimmen vom Galgenbaum her,
wo Spätholz und Frühholz die Ringe
tauschen und tauschen.

*

Голоси, від яких твоє серце
знов ховається в серці матері,
Голоси із шибениць,
де старі й молоді дерева
невтомно міняються кільцями.

*

Stimmen, kehlig, im Grus,
darin auch Unendliches schaufelt,
(herz-)
schleimiges Rinnsal.

Setzt hier die Boote aus, Kind,
die ich bemannte:

Wenn mittschiffs die Bö sich ins Recht setzt,
treten die Klammern zusammen.

*

Голоси, хрипкі від вугільного пилу,
в яких лопатить безмежжя,
(серце-)
ослизлий риштак.

Припни тут човни, дитино,
на які я найняв моряків:

Коли буря на борт наляже,
то скоби зійдуться докупи.

*

Jakobsstimme:

Die Tränen.
Die Tränen im Bruderaug.
Eine blieb hängen, wuchs,
Wir wohnen darin.
Atme, dass
sie sich löse.

*

Голос Якова:

Сльози.
Сльози в братньому оці.
Одна з них зависла, набухла.
Ми живемо у ній.
Дихни, щоб
вона відірвалась.

*

Stimmen im Innern der Arche;

Es sind
nur die Münder
geborgen. Ihr
Sinkenden, hört
auch uns.

*

Голоси з глибини ковчега:

Лиш
уста мають
сховок. О,
потопельники, почуйте
й нас.

*

Keine
Stimme — ein
Spätgeräusch, stundenfremd, deinen
Gedanken geschenkt, hier, endlich
herbeigewacht: ein
Fruchtblatt, augengroß, tief
geritzt; es harzt, will nicht
vernarben.

*

Жодного
голосу — тільки
пізній шелех, чужий годині, твоїм
думкам подарований, тут, врешті
розбуджений:
плодолистик, розміром з око, глибше
різьблений; він живицею скапує, не воліє
братися струпом.

II

ZUVERSICHT