НА СХІД ВІД ЕДЕМУ

Кейт рухалася дуже тихо. Випила дві склянки води, знову наповнила склянку, віднесла її до кімнати Фей і причинила двері. Вона підняла верхню повіку Фей — око дивилося на неї хвацько, але не ворушилося. Кейт діяла без поспіху, але точно. Вона узяла носовичок і понюхала. Нашатирний спирт частково вивітрився, але запах ще був сильний. Кейт приклала хусточку до обличчя Фей, і коли та вигнулася, повернулася і майже прокинулася, відняла її від обличчя, і Фей знову провалилася у забуття. Так вона зробила тричі. Потім відклала хусточку й узяла з мармурової кришки бюро в’язальний гачок зі слонової кістки. Відкинувши простирадло, вона приклала тупий край гачка до відвислих грудей Фей і натискала все сильніше, поки сонна жінка не почала скулити і корчитись. Потім Кейт тикала гачком у всі чутливі місця на тілі — під пахвою, в пах, у вухо, у клітор — і припиняла колоти, саме коли Фей ось-ось мала оговтатися.

Фей уже майже випливла на поверхню. Вона стогнала, чмихала і борсалася. Кейт погладила її по чолу, провела легкими пальцями по руці й ніжно до неї заговорила.

— Люба моя, люба. Тобі наснився страшний сон. Прокидайся від страшного сну, матусю.

Дихання Фей стало трохи рівнішим. Вона глибоко зітхнула, повернулася на бік і вмостилася зручніше, трохи постогнуючи.

Кейт випросталася, і її накрила хвиля запаморочення. Вона утрималася на ногах, пішла до дверей, дослухалася, вислизнула з кімнати й обережно пробралася до своєї спальні. Там вона швидко переодяглася у нічну сорочку, халат і пантофлі. Розчесала косу, закрутила волосся і сховала його під чепець, потім ополоснула обличчя лосьйоном. І швидко повернулася до кімнати Фей.

Фей мирно спала на боку. Кейт відчинила двері в коридор. Вона підійшла зі склянкою води до ліжка і налила холодної води у вухо Фей.

Фей скрикнула, потім ще раз. Етель з переляканим обличчям визирнула зі своєї кімнати саме вчасно, щоб побачити Кейт у халаті й пантофлях біля дверей Фей. Кухар стояв просто у Кейт за спиною, він простягнув руку, щоб не дати їй увійти.

— Не заходьте, міс Кейт. Ви ж не знаєте, що там може бути.

— Дурниці, адже з Фей якась біда,— і Кейт рвонулася до ліжка.

Очі Фей були, як у навіженої, вона кричала і стогнала.

— Що трапилося? Що трапилося, моя хороша?

Кухар стояв посеред кімнати, а троє заспаних дівчат біля дверей.

— Скажи мені, що з тобою? — волала Кейт.

— Ох, люба — сни, сни! Вони нестерпні!

Кейт обернулася до дверей.

— Їй наснився кошмар — усе буде добре. Ідіть спати. Я з нею побуду. Алексе, принеси чаю.

Кейт була невтомна. Це відзначили інші дівчата. Вона ставила холодні компреси на голову Фей, що тріщала від болю, підтримувала її за плечі, коли поїла чаєм. Вона її пригортала і колисала, але вираз жаху не зникав з очей Фей. О десятій годині Алекс приніс бляшанку пива і поставив, не кажучи і слова, на кришку бюро. Кейт піднесла склянку до губ Фей.

— Це допоможе, люба. Випий.

— Я ніколи вже більше не зможу пити.

— Пусте! Випий, ніби це ліки. От і молодець. А тепер лягай і поспи.

— Я боюся засинати.

— Сни були такі погані?

— Просто жахливі, жахливі!

— Розкажи їх мені, матусю. Можливо, тобі полегшає.

Фей відсахнулася.

— Я нікому їх не розкажу. Як тільки мені могло таке наснитися? Це взагалі не мої сни.

— Бідолашна моя матусечко! Я так тебе люблю! — сказала Кейт.— Ти собі спи. А я відганятиму сни.

Мало-помалу Фей заспокоїлася і заснула. Кейт сиділа біля ліжка і не зводила з неї очей.

Розділ 21

1

Успіху в людських справах, що стосуються небезпеки і витонченості, вельми заважає поспіх. Як часто можна потрапити у пастку через квапливість! Якби людина робила важку й делікатну справу належним чином, вона мала б спершу визначити, якої мети треба досягти, а вважаючи цю мету бажаною, вона мала б зовсім про неї забути і зосередитися винятково на засобах досягнення. В такий спосіб можна було б уникнути хибних кроків, викликаних хвилюванням, чи поспіхом, чи страхом. Дуже мало хто зміг цього навчитися.

Кейт досягала успіхів тому, що вона або навчилася цього, або вже народилася з цим знанням. Вона ніколи не квапилася. Якщо виникала якась перепона, вона чекала, поки та зникне, а тоді рухалася далі. Вона мала здатність цілковито розслаблятися між періодами активних дій. А ще вона майстерно володіла одним прийомом, який складає основу спортивної боротьби — дати супротивнику виконати важку роботу, що призведе до його поразки, або перетворити його силу на слабкість.

Кейт не поспішала. Вона все швидко продумувала до кінця, а потім викидала це з голови. І починала відпрацьовувати метод. Вона будувала певну конструкцію і атакувала її, і якщо та виявляла бодай найменшу ознаку хиткості, руйнувала її і починала все від початку. Робила вона це або пізно вночі, або лишаючись на самоті, щоб нікому не впали в око ані зміни в її манері, ані її зосередженість. Конструкція, яку вона вибудовувала, складалася з людей, матеріалів, знань і часу. Вона мала доступ до перших і останнього, і починала здобувати матеріали і знання, але при цьому запускала в дію цілу низку непомітних пружинок і деталей і давала їм змогу набирати власний темп руху.