НА СХІД ВІД ЕДЕМУ

— Та ви що, навіть отой посібник, який лежить під сидінням, не прочитали?

— Я й не знав, що він там є,— відповів Адам.

— Господи,— з відразою промовив механік. Він зібрав докупи всі свої моральні сили і рішуче попрямував до автомобіля.— Що ж, можна вже й почати. Це ж забере казна-скільки часу, якщо ви нічо’ не вивчили.

— Містер Гамільтон учора не зміг його завести,— повідомив Адам.

— Він завжди намагається заводити магнето,— проголосив мудрець.— Ну, гаразд, починаймо. Знаєте принципи роботи двигуна внутрішнього згоряння?

— Ні,— відповів Адам.

— Господи Ісусе Христе! — механік підняв капот.— Осьо двигун внутрішнього згоряння.

— Такий юний і такий ерудований,— тихо промовив Лі.

Хлопець розвернувся до нього і насупився.

— Що ти сказав? — А потім до Адама: — Що сказав цей китайоза?

Лі розвів руками й улесливо всміхнувся:

— Говорити дузе мудрий людина. Мабуть, вчитися коледж. Дузе мудрий.

— Називайте мене просто Джо,— промовив хлопець невідь-чому.— Коледж! Що ті типи тямлять! Здатні вони встановити таймер, га? Чи заточити кінчики? Коледж!

І він виплюнув на землю коричневу тютюнову жуйку як зневажливий аргумент. Близнюки захоплено споглядали його, а Кел набрав повний рот слини, щоб попрактикуватися.

— Лі просто вражений вашим розумінням справи,— пояснив Адам.

Грубість злетіла з хлопця, і її місце посіла великодушність.

— Називайте мене просто Джо,— повторив він.— Як же я можу не знати своєї справи? Я ж учився в автошколі в Чикаго. Оце школа так школа — не те що ваші коледжі. Мій старий каже: візьмеш хорошого китайозу, дійсно хорошого,— і він майже такий, як нормальні люди. Вони чесні.

— Але не ті, що погані,— сказав Лі.

— Дідько, саме собою! Не оті гангстери абощо. Хороші китайози.

— Сподіваюся, мене можна зарахувати до цієї групи?

— Ти мені здаєшся хорошим китайозою. Називай мене просто Джо.

Адама спантеличила ця розмова, а близнюків ні. Кел для проби звернувся до Арона:

— Називай мене просто Джо.

Й Арон поворушив губами, вимовляючи беззвучно: «Називай мене просто Джо».

Механік знову став страшенно діловим, але тон його пом’якшав. Колишню зневагу замінила весела дружелюбність.

— Осьо це — двигун внутрішнього згоряння.

І вони з певним трепетом подивилися на потворний шматок заліза.

Тепер хлопець говорив так швидко, що слова зливалися у велику оду нової ери.

— Діє завдяки вихлопу газів у замкнутому просторі. Сила вибуху тисне на поршень, і через шатун і колінчатий вал, а ще трансмісію переходить на задні колеса. Ясно? — Вони тупо кивнули, боячись зупинити цей словесний потік.— Є два види: на два цикли і на чотири цикли. Ваш оцей має чотири цикли. Ясно вам?

Вони знову кивнули. Близнюки, захоплено дивлячись йому в обличчя, теж закивали.

— Цікаво,— промовив Адам.

Джо поспіхом провадив:

— Головна відмінність між автомобілями «форд» і всіма решта в тому, що він має планетарну передачу, яка діє за риво... рева...люційним принципом.

Він замовк на хвилинку, й обличчя в нього напружилося. Та коли четверо його слухачів знову кивнули, він їх застеріг:

— Не думайте, що ви бодай щось зрозуміли. Планетарна система рива-лю-ційна. Краще прочитайте про неї у книжці. А тепер, коли ми це пройшли, перейдімо до експлуатації автомобіля.

Це він промовив, виділяючи кожен звук, ніби писав жирним шрифтом. Він був явно задоволений, що покінчив з цією частиною своєї лекції, але слухачі його раділи значно більше. Зосереджене напруження вже давалося взнаки, і від того, що вони не зрозуміли жодного слова, їм не ставало легше.

— Ходіть-но сюди,— покликав механік.— Оце-от бачите? Це ключ запалювання. Коли ви його повертаєте отак, то вже готові їхати. Тепер відводите цю штуковину ліворуч. Це вмикає батарею — бачте, де написано «Бат». Це означає — батарея.

Вони витягнули шиї. Близнюки стали на сходинку.

— Ні, зачекайте. Я забігаю вперед. Спершу треба уповільнити іскру і піддати газу, інакше вам руку відірве в дідька. Отак-от — бачите? — тут іскра. Штовхаєте це уверх — ясно? — уверх. Відбій. А осьо-от — газ,— це штовхаєте униз. Зараз я вам поясню, а потім зроблю сам. А ви уважно слідкуйте. Ви, дрібнота, злізьте з машини. Ви мені світ затуляєте. Ану злізайте, кому сказав!

Хлопці неохоче злізли зі сходинки, але намагалися зазирати всередину.

Механік набрав повні груди повітря.

— Готові? Іскру уповільнюємо, піддаємо газу. Іскра уверх, газ униз. Тепер перемикаємо на батарею — ліворуч, запам’ятайте — ліворуч...— (Пролунало дзижчання, як від гігантської бджоли).— Чуєте? Це контакт. Якщо контакту немає, треба підігнати кінчики або навіть підточити їх напилком.

Він помітив заціпенілий переляк на обличчі Адама і додав поблажливо:

— Усе це ви можете прочитати в книжці.

Він підійшов до переду автомобіля.

— Оце ось — заводна ручка, а це — бачите, з радіатора стирчить невеличкий дріт? — дросель. Тепер уважно стежте, поки я показую. Хапаєте отак ручку і штовхаєте, поки вона не стане на місце. Бачите, великий палець у мене внизу. Якби я вхопив її інакше, а вона завелася, то пальцю гаплик. Зрозуміло?

Він не дивися, але знав, що вони кивають.