На землі кленового листу

В Україні — тому, що ще не стали по-справжньому незалежним народом; в діаспорі — внаслідок того, що жили половинчастим життям і не могли відійти від духовних цінностей, що їх принесли в чужину з рідного краю. Рейхмани, про яких згадує пан Яцик, нам не рівня, хоч, далебі, добрий приклад. Євреї за довгі сторіччя вигнання звикли почувати себе в чужих країнах як удома. Вони давно вже подолали роздвоєність, яку ще не встигла подолати українська діаспора. І друге. Прагнення заснувати велике підприємство національного або й наднаціонального масштабу вимагає психологічної спрямованості на керівництво іншими людьми, керівництво великими загонами людей. В українців цей досвід більше пов’язаний з війною і зовсім мало з підприємством. Такі винятки, як Алчевський, Терещенко на сьогоднішній день ще і не вивчені, і не осмислені, хоча думка Яцика у своїй спрямованості вперед цілком правильна. Більше того, глибокі розміркування Яцика цікаві ще в одному плані: вони наводять на думку про шлях трансформації української діаспори з явища минулого в явище постійне.

Кілька зауважень про канадське суспільство

Це високорозвинуте суспільство з дуже високим життєвим рівнем населення, справедливими класовими взаєминами, а отже, соціально стабільним режимом. Глибоко демократичне розв’язування етнічних проблем у канадському суспільстві відбувається через переговорний процес з урахуванням інтересів усіх сторін за справедливим принципом: «Сам живеш — дай жити другому».

Підвищення продуктивності праці поступово вело до збільшення кількості людей, зайнятих у сфері послуг, і види послуг поступово збільшувалися й збільшувалися. Сама сфера послуг постійно удосконалюється за рахунок раціоналізації організаційних форм та запровадження високопродуктивних машин, препаратів та всяких інших засобів. Для ремонту будинку, водогону, пральної машини, телевізора, меблів, підстригання кущів, доставки харчів — буквально для всього, що оточує людину і створює умови її життя, створені фірми, що виконують роботи висококваліфіковано й швидко. Людині залишається працювати. Якщо людина працю знайшла, вона спроможна оплачувати ці послуги. Але і в тому разі, коли вона не має роботи, держава забезпечує їй доволі пристойне існування. Канада за допомогою систем податків, трудового законодавства та програм соціальної допомоги перетворила суспільство приватних власників-виробників на суспільство колективних, групових виробників і в умовах ринкової економіки створила соціалістичне суспільство приватних власників об’єктів побуту й споживання.

Високоорганізоване складне виробництво не залишає людині свободи і знеособлює її в колективно виготовленому товарі. Поза роботою ж знімає з неї силу-силенну домашніх клопотів.

Канадська, власне кажучи, західна цивілізація матеріальний добробут зробила культом і, створивши надзвичайно розгалужену мережу різноманітного обслуговування людей, поступово перетворює їх на парникові створіння, що ціною втрати індивідуальності здобувають приємний затишок. Людина нервово вичерпується у вертикальних взаєминах. Домашній затишок стає для неї чимдалі миліший і дорожчий, дедалі слабшає потреба в горизонтальних неформальних зв’язках. Парниковий ефект ослаблює волю, і людина щораз менше схильна жертвувати своїм добробутом задля спільної справи. Цивілізація страшенно розширює обсяг знань, прилучає людину до всіх континентів і далеких космічних світів, але віддаляє її від рідних. Як можна про них думати, коли вони десь там далеко, а тут, у теплій хаті біля телевізора, так затишно й приємно?

Повстанці

Під час війни, з просуванням радянської армії на Захід, загроза потрапити до рук КДБ й НКВС зрушила зі своїх місць велику кількість різних людей, що мали якийсь зв’язок з німцями, з повстанським рухом і просто людей, що боялися більшовицької влади, і примусила тікати на Захід. Керівництво ОУН і повстанці та ця величезна маса політично активних людей склали другу хвилю політичної еміграції. Вони роз’їхалися по різних країнах Європи й Америки і створили різні організації і політичні партії, що повели широку політичну діяльність, спрямовану на захист прав України. Значення цієї діяльності особливо зростає з 60-х років, коли була налагоджена більш-менш систематична взаємодія націоналістичної еміграції з патріотичними силами в Україні за схемою: Україна витворює правозахисні й націоналістичні документи й передає еміграції, еміграція розмножує їх через газети і передає на радіо «Свобода» та інші західні радіостанції, ці радіостанції транслюють матеріали на Україну.

Взаємодія політичної діаспори з націоналістами України урізноманітнила її дії, збільшила вагу і роль у боротьбі супроти московської імперії і прискорила свободу України.

Організації