«Едмонтон, Канада.
10 червня 1993р. в переповненій залі Едмонтона Jubilee Auditorium канцлером Альбертського університету Сенді Мактаґартом був вручений почесний докторат з права першому послові України в Канаді Левкові Лук’яненкові. Це вже другий почесний докторат, присвоєний цим університетом громадянам України. Володар першого — письменник Олесь Гончар. Обидва почесні докторанти були рекомендовані Канадським інститутом українських студій при Альбертському університеті.
За словами відомого громадсько-політичного діяча Едмонтона, колишнього канцлера Альберстького університету адвоката Петра Саварина, «це унікальна подія в його особистому житті і в житті України. Щоб людина, яка понад 25 років прожила на засланні і в тюрмах, була засуджена на смерть, опісля репрезентувала вільну державу Україну як посол у вільній західній демократії — унікальне явище. Такого другого не буде, бо, врешті, незалежна Україна вже є».
Один з віце-президентів Альбертського університету, д-р Доналд Білов, сказав: «На мою думку, досить часто ми надаємо почесні докторати людям, чиї кваліфікації або заслуги є великими, але не визначними. Вчора було інакше. Вчора ми були у присутності велета, і що за честь для Альбертського університету бути спроможним мати одного з власних почесних докторантів, звертаючись до нього «Ваша екселенціє Левко Лук’яненко», і що за могутнє послання було в його промові! Це примусило мене думати, наскільки щасливі ми тут, у Канаді, наскільки часто сприймаємо все як належне. Вітаю всіх, завдяки кому наш університет мав змогу приймати цю визначну особу».
На честь Левка Лук’яненка Сенат Альбертського університету придбав і подарував спеціальну колекцію книг та стародруків університетської бібліотеки — рідкісне двотомне зібрання журналу «Правда» з 1878 року — науково-політичного видання Товариства імені Шевченка з XIX століття, редагованого Володимиром Барвінським. Журнал виходив у Львові між 1867 та 1896 роками і був найголовнішим інтелектуальним органом для галичан-народників до 1880 року, коли його замінив журнал «Діло».
Цікавою була зустріч з директором медичного інституту доктором Ридом та професором Гуком. Завдяки професорові Гуку, кільком українцям — знаним в Едмонтоні медикам — та доброзичливому ставленні директора медінституту Риду співпраця інституту з Україною почалася відразу після проголошення України незалежною державою.