«5 листопада 1992 року мав зустріч з віце-прем’єром, міністром фінансів Канади паном Мазанковським. Зустріч відбулася на моє прохання і торкалася нагальних проблем економічних взаємин між Україною і Канадою.
У розмові брали участь перший секретар посольства О. Шандрук, а також пані О. Башук — канадійська громадянка українського походження, співвласниця і головний експерт авторитетної консультаційної фірми.
Під час зустрічі я виклав панові Мазанковському наше бачення сучасного стану і найнагальніших соціально-економічних проблем України. При цьому особливо наголосив на рішучості нового уряду України, очолюваного прем’єр-міністром паном Л. Кучмою, здійснити врешті перехід України до ринкової економіки.
Намагався дезавуювати створюваний тут деякими засобами масової інформації непривабливий імідж економічної доктрини нового уряду. Зокрема підкреслив своє переконання, що на етапі найрадикальніших перетворень всього суспільно-політичного ладу країни, в тому числі економіки, активна роль державних структур задекларована новим прем’єр-міністром у Верховній Раді, цілком виправдана і, більше того, — єдино реалістична.
Виклав тезу про наявну взаємодоповнюваність науково-технічних, освітніх, економічних, нарешті, ресурсних складників сукупних національних потенціалів наших двох країн, що робить можливими взаємовигідне співробітництво між ними.
Деталізував деякі аспекти проблеми створення в Україні необхідних і достатніх для нормального функціонування економіки запасів готівки власної валюти. Особливо наголосив на тому, що без власної національної валюти в принципі неможливо забезпечити стабілізацію економічної ситуації в країні, приборкати інфляцію, здійснити намічені економічні перетворення. В цьому контексті поставив перед паном віце-прем’єром питання пролонгації кредитної лінії, відкритої свого часу урядом Канади для України, зважаючи на необхідність в умовах відсутності власних потужностей продовження друку банкнот національної валюти саме канадійською компанією.
Торкнувся питання кредитної лінії в плані нагальної потреби для України її значного розширення, зважаючи на необхідність радикальних структурних перетворень національної економіки, здійснення широкомасштабної конверсії потужної оборонної промисловості.
У свою чергу пан Мазанковський виклав позицію канадійського уряду з обговорюваних проблем. Виявивши неабияку обізнаність зі станом справ в Україні і, зокрема, з нашими економічними проблемами, віце-прем’єр підкреслив, що масштаби допомоги Україні з боку Канади значною мірою визначалися і надалі визначатимуться узгодженою політикою провідних світових держав щодо України, характер якої (тобто політики цих держав) багато в чому залежить від ставлення українського уряду до вимог і рекомендацій впливових міжнародних валютно-фінансових організацій, зокрема Міжнародного валютного фонду.
На думку пана Мазанковського. на сьогодні головною перешкодою значному розширенню економічної допомоги Україні з боку розвинених країн є, по-перше, відсутність узгодженої з впливовими валютно-фінансовими організаціями національної програми переходу економіки України до ринку, по-друге, позиція України стосовно боргів колишнього Радянського Союзу і, по-третє, нібито недостатня дисциплінованість України в погашенні власної заборгованості по іноземних кредитах.
Щодо можливості додаткової фінансової допомоги з боку Канади у друкуванні національної валюти, пан Мазанковський зазначив, що, на його думку, проблеми тут нема, оскільки є ще не використані 11 млн. з 50 млн. уже існуючої кредитної лінії, і право України використати їх, виходячи виключно з власних пріоритетів. Крім того, він також підкреслював, що існуюча кредитна лінія відновлювана, і розмір вільних кредитних ресурсів по ній у кожний момент визначатиметься початковим рівнем (50 млн.) та величиною повернених Україною коштів з попередніх кредитів, отриманих нею в рамках цієї кредитної лінії.
Я, у свою чергу, наголосив, посилаючись на виступ пана Л. Кучми у Верховній Раді та інші офіційні матеріали уряду, що програма реальних економічних реформ буде готова вже найближчим часом і що до її розробки залучені авторитетні на Заході українські й іноземні фахівці — прибічники відкритої ринкової економіки. Пояснив позицію України щодо зовнішніх боргів та активів колишнього Союзу, особливо підкресливши готовність України взяти на себе відповідальність за борги у розмірах, що перевищують ЇЇ власну, узгоджену в рамках СНД, частку. (Судячи з реакції пана Мазанковського, така позиція України виявилась для нього справжнім одкровенням).
Крім того, я звернув увагу віце-прем’єра на те, що наявність проблем між Україною і Росією щодо механізмів сплати боргів колишнього Союзу визначається позицією обох сторін, в даному разі — і України, і Росії, а не лише тільки непоступливістю України. Проте це не заважає країнам Заходу надавати реальну економічну допомогу одній із сторін — Росії і фактично блокувати допомогу Україні, вимагаючи саме від неї абсолютно неприйнятних поступок у цьому, зовсім не другорядному для нашої економіки питанні.
Зустріч пройшла у діловій, дружній атмосфері. Розмова мала відвертий характер з обох сторін. Домовилися з паном Мазанковським про подальші контакти і взаємні консультації.
Як висновок із цієї зустрічі, слід зазначити, що для зміни досить жорсткої на сьогодні позиції Заходу, яку ще раз недвозначно продемонстрував віце-прем’єр Канади, у питанні надання суттєвої економічної допомоги Україні треба негайно розробити і узгодити з міжнародними валютно-фінансовими організаціями програму економічної реформи. Для її розробки доцільно залучити також і експертів цих організацій, аби полегшити подальший процес її узгодження. Посольство України в Канаді проситиме уряд Канади профінансувати в рамках програми «Таск Форс» участь канадських фахівців у розробці програми.
Нагальною також є потреба у реалізації більш ефективної і оперативної роз’яснювальної роботи за кордоном щодо всіх аспектів як внутрішньої, так і зовнішньої економічної політики уряду України. Для цього посольству України у Канаді вкрай необхідно своєчасно отримувати всі відповідні інформаційно-аналітичні матеріали.
Спеціально слід наголосити також на тому, що досвід Росії, яка користується всіма перевагами наявності у неї програми економічної реформи, узгодженої з міжнародними валютно-фінансовими організаціями, засвідчує недогматичний, цілком лояльний підхід цих організацій до порядку практичної її реалізації. Тому такий варіант програми, що відповідав би всім вимогам і потребам України, необхідно скласти терміново і якнайшвидше узгоджувати її з міжнародними валютно-фінансовими організаціями. Без цього годі сподіватися на розширення необхідної нам нині економічної допомоги від розвинених країн».