Наближення. Наркотики і сп'яніння

Так пояснюється безстрашність. Хто був на такій учті, той збереже бадьорість аж до палаючої зали. Вона проведе крізь полум'я. Саме так слід розуміти той жах, який паралізував великі населені міста, коли там висаджувалася жменька вікінгів.

115

Коли відбувається наближення, щось стає інакшим у будові світу. Речі переплітаються по-іншому, адже змінюється час. У час, який піддається вимірюванню, у буденність, а також у хронологію історії входить щось інше.

Те саме трапляється й у витворі мистецтва, особливо помітно — у музиці. Час мусить бути скасованим, але він має страшну вагу. Аби його підважити, людина прикликає «руки богів», а саме через жертвопринесення — offaron, operari означає «працювати». Тут присутній біль, щоправда, біль і зусилля, які поєднані специфічним зв'язком із часом як таким: біль творення. Про нього мали щось чути факіри, спокутники й колінкувальники; вони поводяться як діти, що імітують дійсність.

Діти бавляться з дерев'яними рушницями, але справжні рушниці також є іграшками.

116

У того, хто здатний бачити візії, аура стає видимою; з фізичного світу нам знайомі подібні впливи. Імпульси змушують світитися газові хмари, водночас речовина стає прозорою. Барви більше не проміняться, вони розчиняються у м'яких потоках, переливаються через край речей, які є їхніми посудинами.

Відзвуками ми насолоджуємося, коли відчуваємо особливу приємність, наприклад, виходячи із сауни на сніг, після довгого посту, після одужання, а також під час тривалого споглядання витвору мистецтва. Витвір, але також і людина можуть стати надто сильними; ми маємо заплющити очі або відвернутися.

Коли Мойсей повернувся із Синаю, він мав затулити своє обличчя: сяйво було надто яскравим для його народу. Все це види просвітлення, які швидко втрачаються, але діють вони ще довго. Існування у вищому сенсі означає постійне повторюване наближення.

117

Мистецтво, якщо воно взагалі є «значущим», повинне бути існуванням у вищому сенсі, а центральним питанням історії мистецтва має стати питання про те, чи вдалося і наскільки вдалося наближення. Митець це знає чи, радше, відчуває, і йому відомий невпокій, пов'язаний з творенням, творчі муки. Вони неминучі та, як невидима серцевина вогню, пов'язані не з досягненням, а з його сенсом. Саме так можна пояснити страх перед публікою, який відчувають найбільші міми, музиканти й співаки навіть на вершині слави. Вони здогадуються, що мають віддати щось більше й щось інше, ніж просто віртуозність.

Про гробіянізм [230]

118

Після того, як прийшла нова віра, германці й далі бенкетували разом, але охрещені не пили того пива, яке було освячене богами. З цього можна зробити висновок, що таке освячення пов'язане з блотом. Так, аж до наших часів перед кожною трапезою промовляють молитву, й не лише «за столом Господа».

Інше питання полягає в тому, чи за особливих обставин справді додавали до казана якісь особливі компоненти. Аж до модерної доби раз по раз можна було чути про такі доволі сумнівні та заборонені «щеплення». Особливо часто згадується блекота, споріднена з відьомськими мазями. Про зміни свідомості, які вона викликає, дізнаємося з Гайманнової праці «Вплив скополаміну порівняно із психопатологічно-електроцефалографічним дослідженням». Зокрема, спостерігалися сильні викривлення у сприйнятті часу.

Додавали такі інгредієнти чи ні — все це має не більше значення, ніж ключ від комода або від будинку. Гакслі переоцінив їхню роль. З другого боку, будь-яка модуляція сприйняття часу має педагогічне значення: скорочення часу, яке сягає свого максимуму в оргазмі, так само як і розтягування часу під час мук катування.

119

У північних країнах п'ють споконвіку. Кількість питва, що тече з рога або кухля, не слід розглядати як неістотну. Все це є доволі суттєвим. Йдеться про пиття, яке не має тамувати спрагу, принаймні не звичайну спрагу. Слоган однієї броварні, який я останнім часом постійно бачу на рекламних плакатах, уловив саму суть: «Спрага стає приємною завдяки пиву».

Картинка до цього слогану здається мені не такою вдалою: освітлена яскравим сонцем пустеля, над якою ширяє, ніби фата морґана, повний по вінця та запітнілий від роси пивний кухоль. Як мало ця спрага має спільного із сухою спекою, можна побачити, якщо спостерігати за пастухом, який п'є в пустелі. Ковток, який він робить зі свого шкіряного бурдюка, є радше боязким, принаймні помірним. Швидке споживання великих кількостей навіть чистої води може стати небезпечним. Усі ці пустельні мешканці худорляві й видублені, як ящірки. Мухаммед знав, чому він заборонив вино, навіть якщо не зважати на те, що він не залежав від нього, тобто залежав так мало, як і той, хто сидить у скарбниці, залежить від ключа до неї.

Непомірні застілля й бенкети характерні для германських учт. Навіть із міфів відомий вепр і цап, м'ясо яких постійно наростає, хай скільки відріжеш, а також пивні роги, які були невичерпними.